Інститут національної пам’яті оприлюднив висновки щодо об’єктів з імперською символікою РФ
Джерело: Міністерство культури та інформаційної політики України
Експертна комісія Українського інституту національної пам’яті оприлюднила фахові висновки щодо об’єктів, які містять російську імперську символіку.
Йдеться про рішення щодо назви такого об’єкта, як Національна музична академія України імені Петра Чайковського, міст — Олександрія, Павлоград, Червоноград і Южноукраїнськ, а також населених пунктів, у назві яких використано радянську ідеологему “1 Травня/1 Мая”.
Фахівці УІНП визначили, що надання Київській державній консерваторії імені Петра Чайковського мало політичні мотиви. Це відбулося в 1940 році під час відзначення 100-річного ювілею російського композитора і стало втіленням процесу русифікації. Тогочасне перейменування Київської консерваторії уможливилося лише внаслідок завоювання Росією України, знищення Української держави — Української Народної Республіки — та створення російської колоніальної адміністрації у вигляді владної вертикалі УСРР (далі УРСР).
Водночас у своїх висновках експертна комісія акцентувала на важливості перейменування міст Олександрія Кіровоградської області та Павлоград Дніпропетровської області, оскільки обидва топоніми втілили російську колоніальну політику. Заміна первісної назви Усиківка на Олександрію та Матвіївка на Павлоград були ланками загальної стратегії, спрямованої на викорінення української топонімії та впровадження загальноімперської системи назв для географічних об’єктів з метою формування імперського простору та символічного маркування української території як російської.
Згідно з висновками експертів, російську імперську політику радянського зразка уособлюють топоніми Южноукраїнськ і Червоноград. Так, Южноукраїнські постав на місці селища Костянтинівка-2 (на той час Арбузинського району) Миколаївської області навесні 1976 року у зв’язку з будівництвом Южноукраїнської АЕС, а 2-го квітня 1987 року Указом Президії Верховної Ради УРСР новозбудованому населеному пункту навколо Южноукраїнської атомної електростанції було присвоєно назву Южноукраїнськ, а сам населений пункт віднесено до категорії міст обласного підпорядкування. Водночас назва Южноукраїнськ не властива українській топонімічній традиції.
Топонім Червоноград також не є первісним для населеного пункту Львівської області, який нині має цю назву. Історична назва Червонограда — Кристинополь (варіанти назви – Кристинопіль, Христинопіль). Згідно з радянською топонімічною традицією, назви із прикметником “червоний” мали ідеологічну мету — маркування завойованих, захоплених чи анексованих територій радянською\комуністичною символікою, елементом якої, серед іншого, був червоний колір.
Також експертна комісія УІНП визначила, що назви географічних об’єктів, сформовані на базі поняття “1-е травня” (рос. “1-е мая”), жодним чином не пов’язані з розвитком питомо української топонімії, а були втіленням російської імперської політики радянського зразка. Після завоювання більшовицькою Росією Української Народної Республіки новітня імперська влада поширила на територію України відзначення 1 травня як одного з основних більшовицьких свят. Отже, святкування цього дня набуло політичного та ідеолого-пропагандистського забарвлення, тісно поєднаного з ідеєю відновлення засобами топоніміки єдиного російського імперського простору.
- У столиці перейменували ще 10 бібліотек, назви яких пов’язані з Російською Федерацією та радянською ідеологією.
- У Херсоні погодили перейменування проспекту Ушакова на проспект Незалежності. Рішення ухвалили за результатом онлайн-голосування.
- 7 вересня Миргородська міськрада перейменувала чотири вулиці на честь загиблих захисників України. Відтак, одна з вулиць Миргорода носитиме імʼя загиблого на фронті депутата від “Європейської Солідарності” Анатолія Карбана.
Поблизу Радомишля на Підкарпатті відкрили навчальний полігон “Ліпа” для української армії, побудований Королівством Норвегія. Польща є країною-господарем полігону, котрий також буде також місцем обміну українським досвідом у протидії російським безпілотникам.
Ввечері 1 жовтня російські війська вдарили по центральній частині міста Балаклія. Ракета влучила в землю біля житлової п’ятиповерхівки.
Експорт російської пшениці у липні–вересні 2025 року знизився на 29 % у річному вимірі – до 10,9 млн тонн. На цьому тлі прогноз постачань пшениці на зовнішні ринки у 2025 році зменшено до 43,4 млн тонн, зазначили у Службі зовнішньої розвідки України.
1 жовтня через російський обстріл енергетичної інфраструктури у Київській області в місті Славутич на об’єктах ДСП “Чорнобильська АЕС” виникла надзвичайна ситуація.
На Харківщині повернули до використання угіддя площею понад 1,7 тисячі гектарів. Станом на сьогодні це найбільша ділянка, розмінована оператором протимінної діяльності у межах державної програми компенсації вартості розмінування агроземель.