Іран почав продавати нафту на 20% дорожче після зняття блокади США
Джерело: CNBC
Іран експортував понад 40 млн барелів нафти після того, як США зняли морську блокаду портів країни, і тепер продає нафту приблизно на 20% дорожче, ніж до війни, заявив речник парламенту і головний переговорник Мохаммад Багер Галібаф.
США та Іран підписали меморандум про взаєморозуміння 17 червня, завершивши майже чотиримісячну війну, знову відкривши Ормузьку протоку та встановивши 60-денний термін для переговорів про постійний мир. На вихідних сторони ненадовго обмінялися ударами після того, як Іран атакував два судна, що проходили через протоку.
Припинення вогню сприяло зростанню постачання нафти через життєво важливий морський шлях, що обвалило ціни на нафту.
З того дня, як морську блокаду було знято, ми експортували понад 40 млн барелів нафти, – зазначив Галібаф.
Він додав, що за двомісячну блокаду, яка передувала угоді, Іран не зміг експортувати жодного бареля. Нині іранська нафта продається приблизно на 20% дорожче, ніж до війни.
За оцінками аналітичних компаній із відстеження танкерів, обсяги експорту можуть бути ще вищими — до 50 млн барелів.
Тим часом нафта Brent торгувалася в середу в районі $72,50 за барель — майже на 40% нижче за піковий рівень в $118 у квітні. Дипломатичний прогрес і очікування відновлення постачань з Перської затоки тиснуть на ціни. До війни іранська нафта продавалася з дисконтом $10–15 за барель до Brent, компенсуючи покупцям санкційні ризики.
Згідно з меморандумом, Іран погодився на вільний прохід суден через протоку протягом 60 днів, але наполягав на збереженні контролю за ним.
Суверенітет над Ормузькою протокою належить Ірану та Оману, і рух у протоці регулюється правилами, які визначають Іран, — заявив Галібаф. — Іран за жодних обставин не відмовиться від своїх прав, це наші територіальні води.
Поки незрозуміло, як керуватиметься протока після закінчення 60-денного терміну. Судна перетинають його південним коридором вздовж узбережжя Оману або контрольованим Іраном фарватерам на півночі.
- Міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі заявив, що країни регіону не повинні дозволяти використовувати свої території для атак проти Ірану.
- Ізраїль і Ліван підписали у Вашингтоні рамкову угоду, яку держсекретар США Марко Рубіо назвав першим кроком до миру після місяців бойових дій між Ізраїлем і “Хезболлою”.
- Переговори між США та Іраном у Швейцарії продовжилися, попри повідомлення іранських медіа про їхнє припинення. Головною перешкодою для домовленостей залишається ситуація в Лівані, де Ізраїль веде операції проти “Хезболли”.
- Сенат США підтримав резолюцію, яка вимагає припинити бойові дії проти Ірану без окремого дозволу Конгресу. Голосування стало політичним ударом по Дональду Трампу, попри те що Вашингтон уже досяг проміжної мирної домовленості з Тегераном.
Упродовж 4 вересня російські окупанти атакували Херсонщину з реактивних систем залпового вогню, артилерії, FPV-дронів, скидали боєприпаси з безпілотників та завдавали авіаудару. Троє людей загинули, 27 поранені, серед постраждалих двоє поліціянтів.
РФ уперше за довгий час цілеспрямовано атакувала аеропорти у Києві та Борисполі. За словами Володимира Зеленського, це може бути реакцією Москви на обговорення можливого прибуття американської сторони в Україну літаком із посадкою в одному з цих аеропортів.
Антикорупційні органи викрили злочинну організацію на чолі з посадовцем Офісу генпрокурора. Фігуранти займалися “кришуванням” шахрайських кол-центрів та відмиванням майна.
4 вересня підрозділи Сил оборони України уразили низку військових цілей противника. Зокрема удари прийшлися по по РЛС, комплексу РЕБ та ретранслятору MESH-мереж РФ.
Поліція зафіксувала 1040 ворожих атак на Донеччину за добу: у Дружківці та Краматорську семеро поранених, пошкоджено десятки будинків.