Іран викликав російського посла через коментарі щодо територіальної суперечки в Перській затоці

Джерело: AP

12 липня Іран викликав посла Росії Олексія Дідова після того, як на початку цього тижня Москва оприлюднила спільну заяву з арабськими країнами, в якій оскаржують претензії Ірану на спірні острови в Перській затоці.

Це ознаменувало рідкісну суперечку між Іраном і Росією, які поглибили зв’язки після того, як Москва вдерлася в Україну, і Тегеран почав постачати дрони-камікадзе, які використовувалися проти критичної інфраструктури. Іран і Росія також спільно підтримують президента Башара Асада у війні в Сирії.

Російського посла викликали через спільну заяву, оприлюднену 10 липня після зустрічі в Москві між РФ та Радою співробітництва арабських держав Перської затоки, до якої входять Об’єднані Арабські Емірати, Саудівська Аравія, Кувейт, Катар, Бахрейн і Оман.

У заяві міністри підтвердили свою підтримку зусиллям “досягти мирного розв’язання проблеми трьох островів, Великого Томба, Малого Томба та Абу-Муса, шляхом двосторонніх переговорів або Міжнародного суду”.

Іран взяв під свій контроль три острови після виведення британських військ у 1971 році та вважає їх “невіддільною” частиною своєї території. Об’єднані Арабські Емірати також претендують на острови та давно наполягають на досягненні рішення шляхом переговорів.

Ми ніколи не церемонимося з будь-якою стороною щодо незалежності, суверенітету та цілісності Ірану, — написав у Twitter міністр закордонних справ Ірану Хоссейн Амірабдоллахян.

Зокрема у грудні Іран викликав посла Китаю через подібні зауваження щодо спірних островів.

Три острови розташовані на підході до стратегічної Ормузької протоки, основного водного шляху, через який проходить приблизно однієї п’ятої світових запасів нафти.

Іран стверджує, що острови були частиною перських держав з давніх часів до моменту, коли їх захопили британці на початку 20 століття. Також мовиться, що угода, досягнута з Шарджою, одним із семи еміратів у складі ОАЕ, дає Ірану право керувати Абу-Мусою та розміщувати там війська.

На інших двох островах такої угоди немає. ОАЕ стверджують, що вони належали емірату Рас-ель-Хайма, поки Іран не захопив їх силою за кілька днів до створення еміратської федерації.

  • Союзники по НАТО висловили “серйозну стурбованість зловмисною діяльністю” Ірану, закликаючи країну припинити постачання безпілотників Росії для використання на війні проти України.
  • 4 липня стало відомо, що Іран вступив до Шанхайської організації співробітництва, створеної переважно зусиллями РФ та Китаю. Про рішення оголосили на 23 саміті ШОС під головуванням Індії.
  • Президент РФ Володимир Путін давно зазнав поразки як реформатор, з дедалі глибшою корупцією та економічною стагнацією, він не зміг зробити Росію чимось більшим, ніж постачальником сировини, саме тоді, коли ера нафти та газу добігає кінця.
  • Генерал США Марк Міллі зазначив, що керівництво Росії зазнає чимало “розбіжностей та плутанини” після заколоту ПВК “Вагнер” 24 червня.

В Індонезії через хмару попелу після виверження Анак-Кракатау зупинили роботу восьми аеропортів, зокрема головного міжнародного хабу поблизу Джакарти. Збої торкнулися понад 22 тисяч пасажирів і більш ніж 200 рейсів.

У Лос-Анджелесі 22 вересня відкриється Музей наративного мистецтва Джорджа Лукаса, на який режисер витратив близько одного мільярда доларів власних коштів. У 30 галереях покажуть понад 1 300 експонатів – від реквізиту із “Зоряних війн” до робіт Фріди Кало, Нормана Роквелла та Бенксі.

У Бразилії тимчасово заблокували один із великих літієвих проєктів через суперечку щодо впливу на територію традиційної громади африканського походження. Суд також заборонив видавати компанії нові екологічні дозволи до завершення перевірки.

У Непалі врятували Чандіку Шрестху, яка 10 днів провела під завалами після руйнівної повені. Її родина вже втратила надію, не знайшла тіла й провела символічний обряд кремації.

Ключові країни ОПЕК+ вирішили не змінювати квоти на видобуток нафти у жовтні, дотримуючись плану зберігати їх стабільними до кінця року. Водночас війна США з Іраном і проблеми з проходженням через Ормузьку протоку суттєво обмежують реальні поставки з регіону.