Ісландія вирішила прискорити вступ до ЄС – ЗМІ

Джерело: 5.ua з посиланням на Politico

Ісландія планує провести референдум щодо відновлення переговорів про вступ до Європейського Союзу вже в серпні. Парламент країни має оголосити дату голосування найближчими тижнями, поінформували джерела.

Правляча коаліція обіцяла провести референдум до 2027 року, однак прискорила строки через геополітичні потрясіння — запровадження американських мит і погрози президента США Дональда Трампа анексувати Гренландію. Тоді як кандидат на посаду посла США в Ісландії Біллі Лонг пожартував, що країна стане “52-м штатом”, вожночас Трамп чотири рази згадав Ісландію у виступі на форумі в Давосі, розмірковуючи про Гренландію.

Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос заявила, що дискусія про розширення ЄС “дедалі більше пов’язана з безпекою та здатністю діяти у світі конкуруючих сфер впливу”. Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн під час зустрічі з прем’єр-міністеркою Ісландії Кріструн Фростадоттір у Брюсселі наголосила, що партнерство “забезпечує стабільність у нестабільному світі”.

Ісландія подала заявку на вступ до ЄС у 2009 році на піку фінансової кризи, коли збанкрутували три найбільші банки країни. У 2013 році уряд призупинив переговори, і вже у 2015-му попросив зняти з країни статус кандидата.

Тим часом, соціологічні опитування засвідчили зростання підтримки вступу Ісландії до ЄС. Переговори можуть відбутися у прсикореному режимі, оскільки країна входить до Європейської економічної зони та Шенгенської зони, і до призупинення процесу встигла закрити 11 із 33 переговорних розділів.

Букви повідомляли, що кандидат на посаду посла США в Ісландії Біллі Лонг опинився в центрі гучного міжнародного скандалу через свої висловлювання щодо статусу цієї північної країни. За інформацією видання Politico, під час неформального спілкування колишній конгресмен заявив, що Ісландія невдовзі може стати 52-м американським штатом, а він сам посяде посаду її губернатора.

  • Конгресмен Ренді Файн офіційно вніс на розгляд законопроєкт, який дозволяє США анексувати Гренландію. Документ спрямований на захист стратегічних інтересів Америки в Арктиці та протидію зростаючому впливу Росії та Китаю в цьому регіоні.
  • Голова комітету з оборони парламенту Данії Расмус Ярлов відзначив досить високі економічні показники Данії, водночас США постають перед великими боргами. “Не те щоб ми були повністю задоволені, але нинішні темпи зростання в Данії є цілком пристойними. Незабаром ми почнемо купувати штати США”, – зауважив Ярлов.

Турецька поліція силою увійшла до штаб-квартири Республіканської народної партії в Анкарі після рішення суду про усунення її лідера Озґюра Озеля. Біля будівлі застосували сльозогінний газ, а прихильники партії намагалися заблокувати входи.

Китай запустив корабель Shenzhou-23 із трьома астронавтами на борту до станції Tiangong. Один із членів екіпажу має залишитися в космосі на рік – це буде рекордний термін для китайської програми.

Саудівська Аравія та низка арабських і ісламських країн засудили відкриття Сомалілендом так званого “посольства” в окупованому Єрусалимі. У спільній заяві цей крок назвали незаконним, неприйнятним і таким, що порушує міжнародне право.

У Києві збільшилася кількість постраждалих внаслідок нічної російської атаки до 86 осіб, повідомив начальник міської військової адміністрації Тимур Ткаченко.

Велика Британія, Франція, Іспанія, Італія та Канада заблокували пропозицію НАТО про виділення 0,25% ВВП на військову допомогу Україні. Генсек Альянсу Марк Рютте визнав, що пропозицію, найімовірніше, не просуватимуть далі.