Історія 98-річного барабанщика, який заснував гурт з іншими, хто пережив Голокост

Джерело: The Washington Post

98-річний барабанщик Сол Драєр заснував групу з іншими, хто пережив Голокост, та гастролює по світу.

Сол Драєр навчився грати на барабанах у концентраційному таборі під час Голокосту.

Він виріс у єврейській родині в Кракові, був відправлений до концтабору Краків-Плашов в окупованій Німеччиною Польщі, коли йому було 16 років. Потім його перевели у підтабір, де він працював на фабриці під назвою NKF, ремонтуючи автомобільні радіатори.

Один із чоловіків у бараках Драєра був кантором — тим, хто співає літургійну музику та проводить молитви в синагозі — і він разом із кількома іншими в’язнями щовечора співав разом в імпровізованому хорі. Вони співали традиційні єврейські пісні.

Одного вечора Драєр взяв дві металеві ложки для супу і почав стукати ними, створюючи ритм, який могли підспівувати його товариші.

“Так я навчився грати на барабанах”, — сказав вже 98-річний Драєр, батько якого був музикантом і купив йому кларнет, коли йому було 8 років.

Його виснажливі дні у трудовому таборі були перекреслені його жахом, що його можуть убити будь-якої миті. Створення музики –  було порятунком й маленькою, але значною радістю Драєр у трудовому таборі, де він знав, що його можуть вбити будь-якої миті.

Батьків Драєра вбили нацисти, а також близько 25 членів його родини.

В 1944 році, коли Драєру було 20 років, його відправили в концентраційний табір Маутхаузен в окупованій нацистами Австрії. В 1945 році Драєра звільнили американці.

Фото: WP

Драєр розповів, що він був зосереджений на одному: 

“Я думав про своїх батьків, сестру та батька і про те, як я можу їх знайти”. 

Проте потім він виявив, що вже ніколи їх не знайде.

Драєр продовжував грати на барабанах у таборі для переміщених осіб Санта-Марія-ді-Баньї на півдні Італії. Там він відклав свої ложки й вперше заграв на правильній барабанній установці.

“Ми грали, а молодь танцювала”, — сказав він, додавши, що вони здебільшого виконували традиційну єврейську музику, але час від часу долучали також деякі популярні польські та італійські пісні.

Драєр переїхав до Брукліну в 1949 році й став будівельним підрядником у Нью-Джерсі. У нього та його дружини Клари, яка також пережила Голокост, було четверо дітей. Клара померла у 2016 році.

За понад шість десятиліть Драєр жодного разу не грав на барабанах. 

У 2014 році він дізнався щось, що Аліса Герц-Зоммер — концертуюча піаністка, яку вважали найстарішою з відомих осіб, які пережили Голокост — померла у віці 110 років.

Як і Драєр, Герц-Зоммер грала музику, коли її ув’язнили в Терезієнштадті, концентраційному таборі, який був пунктом перевалки для євреїв, які прямували до таборів смерті та праці. Герц-Зоммер вважала музику інструментом спокути.

“Я зателефонував своїй дружині, Кларі, і сказав: “Я хотів би зробити щось від її імені. Я хочу зібрати групу тих, хто пережив Голокост”. Вона сказала мені, що я божевільний”, — згадував Драєр, якому на той час було 88 років. 

Потім він подав цю ідею своєму рабину, який так само відреагував, як і його дружина.

Драєра це не зупинило. 

“Я купив новенький набір барабанів”, — сказав Драєр.

Він зібрав акордеоніста, скрипаля, гітариста, саксофоніста та трубача — усі вони або пережили Голокост, або були дітьми тих, хто вижив, — і вони створили The Holocaust Survivor Band (перекладається як “група тих, хто вижив у Голокості”).

Фото: WP

Минуло майже 10 років відтоді, як Драєр заснував групу, і він разом з іншими музикантами, які пережили Голокост, і членами їхніх сімей, дали майже 100 концертів по всьому світу. Вони грають єврейські народні пісні, відомі як клезмер, жанр, на якому Драєр виріс у Польщі.

За словами Драєра, оркестр The Holocaust Survivor Band не тільки забезпечує розваги, але й сприяє єдності.

“Моя мета — мир у всьому світі і відсутність антисемітизму”, — сказав він.

Нещодавно Драєр грав для президента США Джо Байдена на вечірці з нагоди Хануки в Білому домі. Це був його улюблений виступ на сьогодні. У супроводі Оркестру морської піхоти Сполучених Штатів Драєр виконав популярну єврейську святкову пісню “Hava Nagila”.

Відколи створив гурт майже 10 років тому, Драєр виступав у будинках престарілих і синагогах, а також у бенкетних і музичних залах. Він давав концерти по всій країні, зокрема в Ізраїлі, Німеччині, Бразилії та Польщі. Він також виступає в школах і коледжах і планує написати мемуари.

Фото: WP

Драєр є єдиним постійним учасником гурту, сказав він, зазначивши, що деякі з його колишніх товаришів по гурту померли. Залежно від того, хто доступний і де відбувається виступ, до Драєра зазвичай приєднується шість-вісім музикантів, багато з яких є дітьми тих, хто пережив Голокост.

Попри те, що Драєру майже 100, він сказав, що його музична кар’єра тільки починається. Він зазначив, що серед недавньої хвилі антисемітизму, спричиненої війною Ізраїлю та Гази, він почувається більш мотивованим, ніж будь-коли, виступати та ділитися своєю історією з ким завгодно.

“У всіх нас одне серце. Ми всі маємо жити разом у мирі, і це те, що я намагаюся пропагувати”, — сказав він.

• За результатами опитування, молоді американці (чи принаймні ті, хто брав участь в опитуванні) напрочуд необізнані щодо Голокосту – одного з найбільших злочинів сучасної історії.
• Румунія оголосила про своє рішення зробити Голокост та історію євреїв частиною шкільної програми, а прем’єр-міністр Румунії Йон-Марчел Чолаку заявив, що необхідно ознайомитися з темним минулим.
• У відеогрі Fortnite з’явився новітній музей Голокосту. Гравці можуть мандрувати інтерактивною музейною виставкою й знайти інформацію на різні теми Голокосту.