Італія відіграла провідну роль в угоді про допомогу Україні на € 50 млрд

Джерело: il Giornale

1 лютого 27 глав держав і урядів ЄС зібралися на першу Європейську раду 2024 року, де вони дійшли згоди щодо спільного бюджету та допомоги Україні. Водночас прем’єрка Італії Джорджія Мелоні зіграла основну роль у домовленості про виділення 50 млрд євро для Києва.

До угоди включили уривок, особливо дорогий прем’єр-міністру Угорщини Віктору Орбану. Це нагадування про висновки Ради ЄС від грудня 2020 року щодо механізму умовності, на підставі яких Брюссель заморозив кошти для Будапешта.

Тим часом у Палаццо Кіджі панує величезне задоволення стосовно угоди, досягнутої позачерговою Європейською радою одностайним голосуванням.

Італійський уряд, – акцентують джерела у канцелярії прем’єр-міністерки, – відігравав “провідну роль”, а Джорджія Мелоні “була головною дійовою особою, котра брала участь у посередництві, що дозволило нам дійти рішення, з яким усі погодилися”. Прем’єр-міністерка, як повідомляють італійські джерела в Брюсселі, “почала свою дипломатичну роботу кілька місяців тому” з переговорів та зустрічей, у яких також брали участь міністри, активізувавши процес, починаючи з Європейської ради у грудні.

З вівторка до сьогодні Мелоні провела три етапи переговорів з Орбаном щодо багаторічної фінансової програми (MFF) ЄС на 2021-2027 роки, включаючи план фінансової допомоги Україні на 50 мільярдів євро. Після телефонної розмови у вівторок і вчорашньої зустрічі в готелі Amigo у Брюсселі, за якою послідувала тривала нічна робота делегацій, Мелоні та Орбан знову зустрілися вранці 1 лютого, перед початком позачергової Європейської ради.

Цей важливий успіх, – стверджує міністр у справах Європи Раффале Фітто, – також є результатом інтенсивної та мудрої посередницької дії, проведеної Мелоні протягом минулих тижнів, а потім безпосередньо тут, у Брюсселі, у ці години, з іншими лідерами, зокрема з Орбаном.

Раніше ми повідомляли, що Джорджія Мелоні намагалася переконати главу угорського уряду Віктора Орбана змінити свою опозицію стосовно підтримки України з боку Європейського Союзу та покращити відносини з президентом Володимиром Зеленським. Прем’єрка Італії переконувала домовитись з Орбаном, аби той перестав гальмувати рішення ЄС на підтримку України й налагодив відносини з Зеленським.

Також в італійських ЗМІ повідомили, що саме Джорджа Мелоні – очільниця уряду Італії – переконала угорського прем’єр-міністра Віктора Орбана не блокувати початок перемовин з Україною про членство у Євросоюзі.

1 лютого голова Європейської ради Шарль Мішель повідомив, що усі 27 членів ЄС погодили пакет допомоги Україні на 50 мільярдів євро.

Рішення прийнято трохи більше ніж через годину після початку саміту лідерів ЄС. Це означає, що Угорщина скасувала своє рішення накласти вето на пакет допомоги Україні після того, як заблокувала його в грудні 2023 року.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль подякував лідерам ЄС за “непохитну підтримку”.

Держави-члени ЄС ще раз продемонстрували свою солідарність та єдність з українським народом у протистоянні війні”, – зазначив Шмигаль.

Двоє дипломатів ЄС також заявили, що угода про допомогу Україні на 50 мільярдів євро передбачає щорічне обговорення пакету, а також можливість його перегляду через два роки, “якщо буде потрібно”.

У ДСНС повідомили, що 16 жовтня понад 40 рятувальників поповнили банк крові, котра наразі так потрібна нашим військовим.

17 жовтня президент Володимир Зеленський підписав закон “Про внесення змін до Митного кодексу щодо запровадження атестації посадових осіб митних органів” щодо “перезавантаження” митниці.

Громадянин Ірландії Роберт Діґан на псевдо Ірландець, загинув на полі бою 17 вересня, залишивши за собою спадщину хоробрості та вірності. Його побратими вшанували шлях від ірландського рейнджера до українського захисника.

У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про ситуацію на фронті станом на 22:00 17 жовтня. З початку доби загальна кількість бойових зіткнень вздовж всієї лінії фронту зросла до 191.

Виробничі потужності української дронової індустрії збільшилися у десять разів у 2024 році проти 2023 року. Про це повідомляє відомство з посиланням на дослідження дронової індустрії від Київської школи економіки та Brave1.