Кадрова криза у Білорусі: економіка захлинається через управління режиму Лукашенка

Джерело:: СЗРУ

Ринок праці Білорусі демонструє системну розбалансованість, що стала прямим наслідком неефективного управління режиму самопроголошеного президента Олександра Лукашенка. У республіканському банку вакансій нині понад 177 тисяч відкритих позицій – на 12 тисяч більше, ніж торік, і майже на 40 тисяч більше, ніж два роки тому.

Як зауважили у СЗРУ, відповідн динаміка свідчить не про розвиток економіки, а про глибоку кадрову кризу, з якою влада не здатна впоратися.

Бізнес продовжує фіксувати дефіцит працівників практично в усіх галузях. Паралельно зростають заробітні плати – навіть попри уповільнення темпів їхнього приросту вони стабільно випереджають як динаміку ВВП, так і продуктивність праці. Для населення це на вигляд як позитив: доходи зростають, ринок праці формально активний. Але для економіки це руйнівна тенденція – оплата праці дедалі більше відривається від реальної ефективності виробництва.

У нормальних умовах така диспропорція призвела б до інфляції, адже підприємства змушені були б компенсувати витрати через підвищення цін. Проте у білоруській моделі адміністративного контролю над цінами цей механізм блокується. Результат – падіння прибутковості держпідприємств, скорочення оборотного капіталу і вимушене кредитування під зарплатні фонди. Для багатьох компаній це завершується банкрутством.

Демографічна криза лише посилює проблему. За 2024 рік країну залишили близько 175 тисяч громадян, переважно фахівців, які виїхали до ЄС на роботу. Загалом після 2020 року РБ втратила понад пів мільйона людей – значну частину активного трудового ресурсу.

Кадровий дефіцит, адміністративне втручання в ціноутворення та хронічна неефективність державного сектора стали системними рисами білоруської економіки, – додали у відомстві.

Раніше у СЗРУ наголосили, що економіка Білорусі демонструє сповільнення на тлі проблем в російській економіці. Зокрема з початку року ВВП країни зріс лише на 1,3% у річному вираженні проти планових 4,1%.

Основні експортно-орієнтовані галузі – промисловість, транспорт і IT – фактично не показали приросту, що свідчить про слабкий зовнішній попит та обмежений виробничий потенціал.

Сільське господарство також відстає: станом на 1 серпня зернові зібрано лише з 22,3% площ, тоді як торік – майже з 60%.

Загалом зовнішньоторговельний баланс погіршується: у червні дефіцит зріс на $240 млн у місячному вимірі через скорочення експорту, зокрема калію. Попри це мінекономіки країни планує зробити ставку на експорт, прогнозуючи його зростання на 3,7 % наступного року. Втім, за перше півріччя поставки вже впали на ті самі 3,7 %. На російському ринку конкуренція загострюється навіть для місцевих виробників, а на далеких ринках білоруські компанії втрачають останні ніші.

Інфляційний тиск також посилюється: у липні річна інфляція становила 7,4 %, у серпні очікується 7,5 %, а восени – 8-9 % за планового рівня 5 %.

За даними СЗРУ, мінімальні темпи зростання збережуться до кінця 2025 року за інерцією після 2024-го. Вже у 2026-2027 рр. відбудеться загострення кризи – за падіння доходів населення і подальшого затягування білоруської економіки в російську стагфляційну орбіту.

Читайте також: США мають намір послабити санкції проти Білорусі для обмеження впливу Росії — NYT

Литовський Сейм денонсував три пов’язані з економічною співпрацею міжнародні угоди між Литвою, Росією та Білоруссю.
Дослідження виявило, що майже половина березової деревини з Росії і Білорусі, попри санкції, контрабандним шляхом потрапляє до Великої Британії.
Велика Британія оголосила про нові санкції проти Білорусі з нагоди четвертої річниці сфальсифікованих виборів, завдяки яким Олександр Лукашенко здобув шостий президентський термін.
Служба зовнішньої розвідки України підтверджує загострення кризи пального в Росії: регіони один за одним запроваджують обмеження на продаж бензину. Також російська влада змушена терміново закуповувати пальне у Білорусі.