Каллас назвала Росію «прямою загрозою безпеці Європи»

Джерело: Yle

Верховна представниця ЄС із зовнішніх справ та політики безпеки Кая Каллас наголосила, що загроза безпеці Європі надходить з боку Росії.

Каллас пояснила, що безпека складається з безлічі різних елементів, котрі різняться на сході, півдні, півночі та заході.

Ми бачимо різні гібридні загрози по всій Європі, такі як саботаж, кібератаки, небезпечний тіньовий флот, перешкоди у роботі GPS та пошкодження кабелів, – зазначила Каллас.

Своєю чергою прем’єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо додав, що Фінляндія має 1340 кілометрів кордону з Росією, котрий важливий як зовнішній кордон ЄС і НАТО, і “цей кордон довший, ніж відстань від Брюсселю до Риму”.

Він акцентував на необхідності підтримки України, поглиблення оборонного співробітництва та забезпечення постійного фінансування оборони серед країн ЄС. Орпо зауважив, що через непередбачуваність політики США під керівництвом Дональда Трампа, Європі необхідно збільшити фінансування для України.

Європейські лідери, котрі прибули на зустріч до Сааріселькя, на вихідних обговорювали ключові для Європи питання, такі як безпека, міграція та спільна оборона.

У заході взяли участь прем’єр-міністр Петтері Орпо, Верховна представниця ЄС із закордонних справ та політики безпеки Кая Каллас, прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні та прем’єр-міністр Греції Кіріакос Міцотакіс.

Додамо, днями Рютте наголосив, що наявність військ КНДР у Європі є “переломним моментом”, який може знаменувати початок “набагато темнішої” фази війни в Україні. Нині необхідна “політична рішучість, щоб триматися курсу у довгостроковій перспективі”, а також “змінити траєкторію війни”.

Раніше президент України Володимир Зеленський привітав Дональда Трампа з перемогою на президентських виборах у США, акцентувавши важливість політики “мир через силу”.

  • 26 листопада Рада НАТО-Україна на рівні послів обговорила безпекову ситуацію після запуску Росією по Дніпру експериментальної балістичної ракети середньої дальності.
  • Парламентська асамблея НАТО схвалила резолюцію, в якій підтримали право України завдавати ударів по військових об’єктах на території Росії. Учасники асамблеї закликали надати Києву відповідне озброєння.
  • США близькі до угоди про надання Україні далекобійних ракет JASSM, які могли б досягти глибини Росії, однак Києву доведеться зачекати кілька місяців, оскільки США розв’язують стандартні технічні проблеми, заявили представники США.
  • На думку американського військового кореспондента Девіда Акса, російські ядерні погрози можна сприймати як “порожній блеф”, оскільки якщо це не так, тоді ядерний удар був неминучим з 1999 року.

У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 6 липня. На даний час відбулося 149 бойових зіткнень.

З початку літа через російські обстріли постраждали шестеро медиків екстреної медичної допомоги. Загалом пошкоджені 24 автомобілі швидкої, з яких два знищені вщент.

Попри загрозливу ситуацію на фронті, де російські війська ведуть активні наступи й майже перетворили Суми на “сіру зону”, увагу спостерігачів дедалі більше привертає інший фронт – внутрішньополітичний. У червні в Україні загострилися кадрові конфлікти, антикорупційні справи та боротьба за контроль над урядом і силовими відомствами. У центрі – голова Офісу президента Андрій Єрмак.

Сьогодні, 6 липня, російські війська атакували ударними дронами будівлю Кременчуцького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки у Полтавській області.

Центральна міська клінічна лікарня №6 у тимчасово окупованому Донецьку перебуває у занедбаному стані. У медичному закладі спостерігається гостра нестача медикаментів та персоналу, зафіксовані випадки фізичного зносу приміщень — зокрема, пошкодження підлоги та зламані меблі.