Каллас: Трибунал для Путіна працюватиме навіть після мирних переговорів
Джерело: Кая Каллас у коментарі DW
Верховна представниця Євросоюзу з закордонних справ Кая Каллас заявила, що трибунал для лідера РФ Володимира Путіна працюватиме, навіть якщо президент США Дональд Трамп досягне мирних переговорів з господарем Кремля щодо України.
4 лютого Євросоюз оголосив, що на зустрічі у Брюсселі погодили “правові засади для створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України”.
Немає жодних сумнівів, що Путін скоїв злочин агресії, тобто вирішив напасти на іншу країну, посягнути на суверенітет та територіальну цілісність України. Він абсолютно відкрито говорив про це, – нагадала Каллас на брифінгу в Брюсселі, присвяченому 13-й зустрічі Основної групи зі створення Спеціального трибуналу зі злочину агресії проти України.
На думку Каллас, навіть якщо президент Трамп досягне мирних переговорів з Володимиром Путіним, роботу з трибуналом необхідно буде продовжувати “для притягнення винних до відповідальності і для справедливого миру в Україні”.
Спеціальний трибунал створять на основі Ради Європи, до групи його засновників входить 41 держава, і Каллас закликала решту країн приєднатися до цієї ініціативи.
Дивлячись, що відбувається у світі, кожна країна зацікавлена в тому, щоб це міжнародне право розвивалося далі, і щоб існували чіткі правила для притягнення винних до відповідальності, — наголосила голова дипломатії Євросоюзу.
Загалом з початку повномасштабного російського вторгнення зареєстрували близько 123 тисячі справ про воєнні злочини.
Нині Міжнародний кримінальний суд у Гаазі розслідує примусову депортацію українських дітей до Росії.
17 березня досудова палата МКС у Гаазі видала ордер на арешт російського лідера Володимира Путіна у зв’язку з депортацією українських дітей до Росії під час повномасштабної війни проти України. Ще один ордер на арешт видано стосовно уповноваженої з прав дитини при президентові Росії Марії Львової-Бєлової за тим самим звинуваченням.
Читайте також: Голова Міжнародного кримінального суду пообіцяла покарати Путіна за злочини в Україні
- Близько 30 європейських країн, а також Австралія і Канада звернулися до Міжнародного суду ООН в Гаазі з проханням ухвалити рішення, що Суд має юрисдикцію для розгляду по суті позову України проти Росії, в якому Україна обвинувачує РФ у зловживанні Конвенцією про запобігання злочину геноциду з метою створення приводу для повномасштабного вторгнення, яке відбулося 24 лютого 2022 року.
- “Дуже ймовірно”, що Росію визнають винною у продовольчій кризі, зазначила Катріона Мердок, партнерка Global Rights Compliance, і тоді МКС видасть ще один ордер на арешт Путіна, разом із тим, який був виданий у березні цього року за незаконну депортацію дітей.
- Генеральний прокурор Андрій Костін разом з керівницею розслідуваннями міжнародних злочинів, вчинених в Україні, від Міжнародного кримінального суду Брендою Голліс побували на Харківщині — у місцях російських атак на цивільну інфраструктуру.
- Колишній посол Білорусі в Польщі Павло Латушко передав прокурорам Міжнародного кримінального суду (МКС) в Гаазі другу частину звіту, що містить нові матеріали, які підтверджують причетність “диктатора Олександра Лукашенка і його спільників до воєнних злочинів”. Йдеться, зокрема, про незаконне вивезення українських дітей до Білорусі.
- Міжнародний кримінальний суд (МКС) видав ордери на арешт двох високопоставлених російських військових за звинуваченнями у причетності до нападів на цивільну інфраструктуру України.
Вночі російські війська завдали ударів по Ніжину, що на Чернігівщині. Влучання припали на об’єкти залізничної інфраструктури, внаслідок чого виникли пожежі.
ГУР МО України на порталі War&Sanctions у розділі “Викрадена спадщина” оприлюднило дані про 178 цінностей, викрадених російськими окупантами на тимчасово захоплених територіях України.
8 жовтня близько 07:35 російські війська обстріляли цивільний автомобіль у Корабельному районі Херсона.
Кіт постраждав під час російської атаки на Чернігів 6 жовтня.
Служба зовнішньої розвідки України повідомила, що в Кремлі зростає занепокоєння можливими наслідками повернення з фронту великої кількості військовослужбовців та колишніх ув’язнених, які брали участь у війні проти України. За даними розвідки, російська влада розглядає цю ситуацію як один із ключових внутрішніх ризиків для стабільності режиму.