Канада профінансує добудову музею Голодомору-геноциду на $11 млн
Джерело: пресслужба Міністерства культури та інформаційної політики України
Уряд Канади долучиться до реалізації проєкту будівництва другої черги музею Голодомору-геноциду у Києві, зазначили під час зустрічі т.в.о. міністра культури Ростислава Карандєєва з представниками Посольства Канади в Україні.
Країна виділила 15 млн канадських доларів (майже 11 млн доларів США).
Хочу підтвердити, що кошти – 15 мільйонів канадських доларів виділені. Вони готові для цього проєкту, цієї ініціативи щодо продовження будівництва другої черги музею Голодомору. І ми зараз робимо всі наші внутрішні процедури, щоб все відбулося, – повідомив радник, голова відділу міжнародного розвитку Посольства Канади в Україні Стівен Вівер.
Зауважимо, 24 вересня 2023 році президент Володимир Зеленський, за підсумками візиту до США та Канади, повідомив, що має низку позитивних рішень для України. Зокрема він зазначив про готовність Оттави профінансувати добудову музею Голодомору-геноциду.
Тоді Зеленський окремо висловив вдячність за готовність уряду Канади виділити фінансування для музею Голодомору-геноциду, для добудови цього музею.
Символічно, що саме Канада підтримає Україну в захисті історичної пам’яті. Дякую, Канадо!
Раніше ми повідомляли, що у середині 2024 року планують завершити будівництво другої черги Національного музею Голодомору-геноциду у Києві. На сьогодні виконано 68% усіх зовнішніх будівельних робіт.
Довідка. Національний музей Голодомору-геноциду — національний музей в Києві, розташований в Печерському районі і присвячений злочину Голодомору-геноциду в Україні.
У 2009 році завершили першу чергу, якою є Зала пам’яті і вуличні меморіальні об’єкти.
Загальна площа будівлі другої черги — 15 тис кв.м. Новозбудований музей буде містити основну експозицію площею 3600 кв.м., простір для тимчасових виставок площею 1000 кв.м., обладнане музейне фондосховище, конференц-залу на 250 місць, бібліотеку, кінозал на 300 місць, освітні простори, сувенірна крамниця, унікальний ліфт у контексті інклюзивності та безбар‘єрності. На сьогодні завершено роботу над Художньою концепцією основної експозиції.
Музей Голодомору має стати провідним музейним комплексом та науковим центром України, що розповідатиме про злочин геноциду – Голодомор 1932–1933 рр. сучасними музейними засобами у постійній експозиції, здійснюватиме виставкову, науково-дослідну, культурно-освітню діяльність в Україні та за її межами, стане платформою для меморіальних заходів, а також центром консолідації української нації.
- Після повернення артефактів з Нідерландів українці зможуть побачити колекцію “Скіфського золота” у Національному музеї історії України.
- 14 травня комітет у закордонних справах Конгресу депутатів (нижньої палати парламенту Іспанії) підтримав резолюцію про офіційне визнання Голодомору 1932-1933 років актом геноциду українського народу.
- 12 жовтня 2023 року Парламентська асамблея Ради Європи проголосувала за визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом українського народу.
- 16 травня у Музеї Голодомору у Києві скульптуру “Гірка пам’ять дитинства” вдруге одягнули у вишиванку у пам’ять про загиблих українців від рук російського ката. Цього року своєю символічною акцією організатори вшановують Сумщину – одну з найбільш постраждалих областей України в роки Голодомору, яка і сьогодні потерпає від російської агресії, оскільки перебуває під інтенсивними обстрілами ворога.
Поліція Південної Кореї здійснила обшук в офісі президента Юн Сук Йоля на тлі розслідування щодо оголошення воєнного стану минулого тижня. Ця подія стала черговим етапом у конституційній кризі, що охопила країну.
ДБР повідомило про підозру у держзраді народному депутату України VI та VII скликань від забороненої “Партії регіонів”.
Служба безпеки України затримала агента воєнної розвідки РФ на Донеччині. Зловмисник шпигував за пунктами дислокації та переміщеннями Сил оборони України, щоб наводити по них ворожі удари.
У ніч на 11 грудня Сили оборони України атакували нафтобазу у Брянській області РФ.
Суперечки щодо мобілізації в Україні спричинили напруженість у відносинах між президентами Володимиром Зеленським і Джо Байденом. Як повідомляють джерела, конфлікт виник через розбіжності в поглядах на кількісні показники мобілізації та зниження мобілізаційного віку.