Кандидати в президенти Фінляндії пропонують жорсткішу позицію щодо Росії, – Reuters
Джерело: Reuters
За словами політологині Гельсінського університету Йоганни Вуорельми, вперше після Другої світової війни кандидати у президенти Фінляндії змагаються за те, щоб представити найжорсткішу позицію проти Росії під час своїх кампаній.
Фіни засудили вторгнення Росії в Україну та стурбовані сплеском мігрантів, які прибувають до Фінляндії через Росію, через що скандинавська країна закрила весь свій кордон з Росією для пасажирських перевезень.
“Якщо раніше метою було змагатися за те, хто має найкращі відносини з Росією і хто найкраще вміє вести переговори та інтерпретувати російську політику, то зараз конкуренція змістилася більше до того, хто має найжорсткішу позицію стосовно Росії і, можливо, також щодо оборонної політики”, – сказала Йоганна Вуорельма.
Президент Фінляндії керує зовнішньою політикою та політикою безпеки в тісній співпраці з урядом і представляє країну на зустрічах НАТО, одночасно виконуючи обов’язки головнокомандувача фінських сил оборони.
Новий президент замінить Саулі Нійністе, який йде на пенсію.
- Міністр оборони Фінляндії Антті Хяккянен має намір домогтися повної заборони на угоди з нерухомістю для громадян Росії. Він зауважив, що правове вирішення питання можуть оприлюднити вже навесні цього року.
- З 1 жовтня 2023 року Фінляндія анулювала ліцензію Генерального консульства Росії в Турку.
- У фінському місті Турку місцева влада викупить колишню будівлю російського генконсульства, щоб знести її. Місцеві депутати одностайно ухвалили рішення.
- У Фінляндії починають зводити тимчасові огорожі на кордоні з РФ. У будівництві прикордонника допомагають Збройні сили.
Центр протидії дезінформації при РНБО проаналізував понад 94 тисячі публікацій із майже 24 тисяч джерел, визначивши основні деструктивні наративи, котрі Росія використовує у темах військовополонених, обмінів і зниклих безвісти.
Колишній Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський прокоментував результати наступальної операції на Олександрівському напрямку, яка тривала із січня до серпня цього року. За сім місяців українські військові повернули під контроль 745 км² території та 26 населених пунктів у трьох областях. Про такі результати раніше цього дня повідомив президент Володимир Зеленський.
У Чехії кілька десятків громадян України вже отримали відмову тимчасового захисту через відсутність підтвердження виконання військового обов’язку в Україні.
У Києві нині триває відновлення 107 закладів освіти, пошкоджених внаслідок російських атак. Попередньо, усі столичні школи розпочнуть навчальний рік 1 вересня, однак у частині закладів навчання тимчасово відбуватиметься в очно-дистанційному форматі.
Видобуток сирої нафти в Росії у липні виявився майже на 1 млн барелів на добу нижчим за встановлену квоту ОПЕК+. Причиною стали регулярні удари Сил оборони України по нафтовій інфраструктурі країни.