Керівники оборонних підприємств просять владу захистити їх від атак державних аудиторів
Джерело: BBC Україна
Керівники провідних українських оборонних підприємств, зокрема і виробники ракет, звернулися до влади з проханням захистити їх від атак державних аудиторів і правоохоронців. Підґрунтям ретельних перевірок стала начебто “помилка” в урядовому документі.
У березні 2022-го, коли ще не було скоординованої військової допомоги Заходу, уряд в авральному режимі ухвалив постанову №335. Мета якої – максимально спростити та прискорити процедури закупівлі товарів і послуг для Сил оборони України.
“Постанова №335 робилася в березні 2022 року не для того, щоб ускладнити все, а щоб спростити і пришвидшити оборонні закупівлі. Щоб без усіляких погоджень виходити на прямі контракти”, – розповів “ВВС Україна” очільник комітету Верховної ради з нацбезпеки і оборони Олександр Завітневич.
За його словами, стратегічно це правильно зробили, щоб можна було отримувати у перші місяці те, що “необхідно було не на завтра, а ще на вчора”.
Однак, в текст урядового документа закралась, як зазначив Завітневич, “помилка”. В реченні, яке описує процедуру формування ціни на продукцію, “забули” додати слово “прибуток”.
“Під час розрахунку ціни враховуються всі податки та збори, загальновиробничі, адміністративні, операційні та інші витрати виконавця, пов’язані з виготовленням товарів, виконанням робіт та наданням послуг”, – йдеться в постанові.
Зокрема, у попередніх постановах слово “прибуток” зазначали в калькуляції ціни на оборонну продукцію.
Відтак, на цю “помилку” звернули увагу лише через рік, коли Державна аудиторська служба – установа, що координується Кабміном і Мінфіном – почала проводити моніторинг того, як приватні та державні виробники оборонно-промислового комплексу виконали свої зобов’язання за державними контрактами з Міноборони й іншими силовими органами.
Аудитори буквально підійшли до тлумачення тексту постанови №335 і вирішили, що якщо прибуток не згадано в її тексті, то його і не має бути.
Відтак, весь прибуток, який українські оборонні підприємства отримали за свій товар, є “державними збитками”. З огляду на таке трактування – це не просто порушення, а підстава для відкриття кримінального провадження.
Своєю чергою, експерти вважають таке тлумачення законодавства нонсенсом.
“Залишити виробників зброї без прибутку – це просто нереалістична ситуація при ринковій економіці, навіть під час воєнного стану. Вони просто тоді перестануть укладати контракти з державою”, – пояснює ВВС Україна очільник експертної організації у сфері оборони StateWatch Гліб Канєвський.
Нова постанова щодо роботи підприємств ОПК
Щоб виправити ситуацію, 18 липня 2023 року Кабмін визнає нечинною постанову 335 і ухвалює нову – №736. В ній вже чітко написано, що прибуток (постачальницька винагорода) входить до складу ціни на товар.
Ба більше, у вересні цього року парламент додаткову ухвалює свою постанову щодо цього питання, де наголошується, що виробники ОПК обов’язково мають право на отримання прибутку за свої вироби.
Однак, це не допомогло розв’язати проблему.
Оскільки в Україні нормативно-правові акти не мають зворотної дії, то період між двома постановами, тобто з 20 березня 2022 року (день набрання чинності постановою КМУ №335) до 21 липня 2023 (день набрання чинності постановою №736), стає “чорною дірою” в питанні роботи підприємств ОПК.
Саме за цей період взялись аудитори і правоохоронці, коли формально прибуток підприємств вважався порушенням.
“Виникла правова невизначеність щодо контрактів, ухвалених в проміжку між цими постановами. І ця юридична невизначеність, мені здається, поставила всіх у глухий кут”, – каже Олександр Завітневич.
Аудитори активно попрацювали на цьому напрямку, перевіряючи усіх контрагентів Міноборони, і виявили 81 підприємство, яке безпідставно, на думку Державної аудиторської служби України (ДАСУ), заклало прибуток в ціну поставлених товарів і послуг.
Які оборонні підприємства потрапили під роздачу Державної аудиторської служби України (ДАСУ)?
Одним з перших публічно про “загрозливі дії” аудиторів заявило державне конструкторське бюро “Луч” – єдиний в Україні розробник далекобійних ракет.
Про подібні аудиторські перевірки повідомили ще декілька відомих і потужних українських виробників оборонно-промислового комплексу. Зокрема, це приватні компанії “Українська бронетехніка” і “Пожмашина” та державні “Південмаш”, КБ “Південне” і “Павлоградський хімзавод”.
За словами виробників, найнебезпечніше те, що за висновками аудитслужби Державне бюро розслідувань вже розпочало декілька проваджень. А, отже, процес може перейти у кримінальну площину.
Зокрема, про початок кримінального переслідування 15 вересня на пресконференції в Києві заявили директор “Української бронетехніки” Владислав Бельбас і заступник директора “Пожмашини” Роман Середа.
Компанія “Українська бронетехніка” є одним з небагатьох українських виробників бронемашин і мінометів, а також постачає ЗСУ артилерійські боєприпаси.
“Пожмашина” – єдиний в Україні виробник аварійно-рятувальної техніки і автомобілі швидкої допомоги.
Обидва підприємства з початку війни активно постачають свою продукцію Силам оборони і правоохоронним органам.
Але тепер, за їхніми словами, ДБР “робить” проти них кримінальні справи, спираючись на висновки аудиторів про начебто “збитки держави” через отримання прибутку підприємствами.
Керівництво “Української бронетехніки” каже, що такі дії – “диверсія в інтересах Росії”.
Кому підпорядковуються аудитори?
Співрозмовники “ВВС Україна” у владі та серед виробників зброї кажуть, що дії аудиторів стали можливими через принципову позицію їхньої очільниці – Алли Басалаєвої.
У січні 2021 року Басалаєва отримала від президента Зеленського звання “заслужений юрист”, а вже в листопаді наступного року Кабінет міністрів призначив її очільницею Державної аудиторської служби.
Членом її команди можна вважати колишнього донецького прокурора Станіслава Патюка. Спочатку він був радником Басалаєвої, а в травні цього року рішенням уряду отримав посаду заступника голови Держаудиту.
ЗМІ пов’язують Басалаєву з екссоратником президента Януковича Андрієм Портновим, який відповідав в його адміністрації за судову систему і, зокрема, призначення суддів. В грудні 2021 року США запровадили проти нього санкції за “причетність до порушення прав людини та масштабної корупції”.
“Я не знаю, чи ФСБ прямо керує пані Басалаєвою, чи наосліп. Але, на мою думку, все це виглядає так, що за допомогою використання повноважень пані Басалаєвої на посаді голови ДАСУ її руками фактично зараз ламають український оборонно-промисловий комплекс”, – зазначив експерт Гліб Канєвський.
Очільник State Watch припускає, що ФСБ Росії просто “хакнуло” українську систему держуправління
Гліб Канєвський також зауважив, що під час перевірок і кримінальних розслідувань сторонні люди можуть отримати доступ до надзвичайно чутливої і таємної інформації. Мовиться про місця, де зараз розташовані виробничі потужності українських виробників зброї.
Після початку війни більшість з них було оперативно переміщено на нові місця, оскільки для РФ це були першочергові цілі для ракетних ударів. Де саме розташовані певні підприємства, особливо виробники ракетного і артилерійського озброєння, знає лише дуже вузьке коло осіб у владі.
На думку Канєвського, теоретично в межах кримінального провадження ДБР чи судові органи можуть дізнатися цю, а також іншу секретну інформацію,
“Ми маємо розуміти, що не всі слідчі ДБР є доброчесними, немає жодних гарантій, що вони не мають проросійської позиції. Виходить, що зараз ДБР отримає колосальний важіль впливу на виробників зброї – державних і приватних. А також отримає доступ до колосального обсягу сенситивної інформації”, – зауважив Гліб Канєвський.
- Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль під час виступу на Форумі оборонних індустрій повідомив, що у проєкті державного бюджету України на 2024 рік збільшено видатки на підготовку виробництва продукції оборонного призначення у 7 разів – до 55,8 млрд грн.
- Президент України Володимир Зеленський оголосив про створення Альянсу оборонних індустрій, до якого можуть приєднатись виробники зброї та військової техніки з усього світу. Він працюватиме на захист міжнародного права будь-якої країни.
- Західні лідери закликають до виробництва зброї в Україні. Вони вважають, що це стане економічним розвитком для України та прибутковою справою для західних виробників зброї.
Президент США Дональд Трамп вперше планує передати Україні зброю, використовуючи президентські повноваження, якими активно користувався його попередник – Джо Байден, інформують обізнані джерела.
10 липня президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у Римі оголосила про підписання нового пакету угод на €2,3 млрд з міжнародними та двосторонніми публічними фінансовими установами для підтримки відновлення України, що підтверджує непохитну відданість ЄС відбудові України та її європейському майбутньому.
Міністр оборони Великої Британії Джон Гілі, коментуючи ініціативу створення Коаліції охочих, підтвердив, що Лондон готовий направити свої війська до України для підтримки потенційного припинення вогню з Росією.
Згідно з доповіддю Моніторингової місії ООН з прав людини, у червні в Україні загинули 232 цивільних, що стало найвищим рівнем за останні три роки. Ще 1343 дістали поранення.
Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід Дмитру Пархісенку — помічнику народного депутата від “Слуги народу” Геннадія Касая, члена оборонного комітету ВР. Його підозрюють у причетності до схеми з постачання непридатних шин для потреб ЗСУ, що завдала збитків державі на понад 27 млн грн.