Кім Чен Ин наказав стратити близько 30 посадовців після масштабної повені

Джерело: Deccan Herald

Влада Північної Кореї стратила десятки високопосадовців після масштабної повені наприкінці липня, котра спричинила загибель тисячі життів на півночі країни.

Згідно з даними ЗМІ, Кім Чен Ин наказав розстріляти від 20 до 30 керівників постраждалого регіону. Глава КНДР на екстреному засіданні наприкінці липня заявляв, що суворо покарає тих, хто “нехтував своїм обов’язком” і допустив таку кількість жертв.

Зливи пошкодили понад 4 тисячі будинків, затопили дороги та залізничні колії, а також знищили близько 3,3 тис. гектарів у місті Сінийджу.

Зауважимо, уряд Південної Кореї заявив, що готовий “терміново надати” гуманітарну допомогу “жертвам катастрофи в Північній Кореї” після повідомлень у місцевих ЗМІ про те, що кількість загиблих і зниклих безвісти може досягти 1500 осіб.

Однак Кім Чен Ин звинуватив південнокорейські ЗМІ в “поширенні неправдивих чуток про те, що людські втрати… становлять понад 1000 або 1500 осіб”. Південна Корея не називає кількість осіб, які постраждали.

Тоді президент РФ Володимир Путін висловив співчуття та пообіцяв надати гуманітарну допомогу Північній Кореї.

Кім Чен Ин подякував Путіну за пропозицію, але сказав, що оскільки його уряд уже вжив заходів для проведення відновлювальних робіт, він попросить допомоги, “якщо вона буде потрібна”.

Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо під час саміту заявив лідерам Європейського Союзу, що був стурбований після зустрічі з президентом США Дональдом Трампом, яка відбулася 17 січня в його резиденції Мар-а-Лаго.

Спецпризначенці “Альфа” Служби безпеки України повідомили про результати атак у глибокому тилу РФ у 2025 році.

Сполучені Штати повідомили Україні, що надання американських гарантій безпеки можливе лише після підписання мирної угоди з Росією.

У Румунії трапилась ДТП за участі мікроавтобуса з футбольними фанатами грецького клубу ПАОК та вантажівки. Є жертви та постраждалі.

Адвокат і заслужений юрист України Володимир Богатир у колонці для “Української правди” аналізує ключові інституційні та правові виклики, з якими Україна підходить до теми майбутніх виборів в умовах війни та повоєнного транзиту влади. За його словами, у публічному дискурсі відбувається помітний зсув: від ідеї безстрокового відтермінування виборів – до пошуку балансу між оновленням демократичного мандату та безпековими обмеженнями воєнного стану. При цьому саме якість виборчого процесу, наголошує автор, визначатиме як внутрішню легітимність нової влади, так і її сприйняття на міжнародній арені.