КМІС: Понад 80% українців проти використання російської мови в офіційному спілкуванні

Джерело: опитування Київського міжнародного інституту соціології

Станом на 2024 рік переважна більшість населення України, а саме 81% або бажають усунення російської мови з офіційного спілкування на всій території, або проти її використання у своєму регіоні. Натомість є 10% тих, хто хотів би бачити російську або офіційною у своїй області, або взагалі другою державною.

Зауважується, що ставлення до статусу російської мови після вторгнення зазнало значних змін. Зокрема різко зросла (у всіх регіонах) частка тих, хто вважає, що російську мову взагалі не варто вивчати в школах (у 2019 році таких було лише 8%, у 2023 році – уже 52%).

Важливо зазначити, що хоча погляди респондентів, які проживали в окупації, дещо відрізнялися, водночас загальні тенденції були досить схожі. Тобто неможливість зараз опитати таких респондентів істотно не впливає на якість результатів, зауважили у звіті.

Показник противників використання російської в офіційному спілкуванні поступово зростав. Так, у 1997 році 18% виступали за усунення з офіційного спілкування російської мови. Водночас 36% вважали, що російська мова має бути офіційною в регіонах, де більшість цього бажають, а 39% вважали, що її взагалі варто зробити другою державною в країні. До 2013 року частка тих, хто виступав за усунення з офіційного спілкування, практично не змінилася (19%). Стало значно менше тих, хто виступав за державний статус російської мови (28%), а натомість до 47% зросла частка тих, хто виступав за варіант, коли російська мова стає офіційною лише в регіонах, де більшість цього бажає.

Після Революції Гідності, у 2015 році, стало ще менше тих, хто виступав за державний статус російської мови (19%), і ще трохи зросла частка тих, хто підтримував офіційний статус в окремих регіонах, де більшість цього бажає (до 52%). Частка тих, хто виступав за взагалі усунення з офіційної сфери лишалася майже такою ж, як і до Революції (21%).

Зрештою, після повномасштабного вторгнення станом на лютий 2024 року переважна більшість українців – 66% – вважають, що російську мову потрібно усунути з офіційного спілкування. Лише 3% вважають, що російська мова має отримати статус другої державної. І 24% вважають, що російська мова може стати офіційною в регіонах, де більшість цього бажають.

Одначе, серед 24%, які підтримують офіційний статус в окремих регіонах, 15% проти того, щоб російська мова стала в офіційною в їх регіоні. Хотіли б, щоб стала офіційною в їх регіоні – 7% (ще 1% не визначилися зі своєю позицією).

Джерело: КМІС

Тож, на 2024 рік в Україні є 10% тих, хто хотів би бачити російську мову або офіційною у своїй області, або взагалі другою державною. Натомість 81% або бажають її усунення з офіційного спілкування на всій території, або проти її використання у своєму регіоні.

Так, у звіті акцентували, що в Україні зберігається переважно нормальне (позитивне або нейтральне) ставлення до російськомовних співгромадян, проте довгостроковим курсом є розвиток української мови як важливої складової та символу української громадянської нації. Прикметною є зміна парадигми сприйняття української мови у віковому розрізі.

Ще на початку 2000-х років (і насправді і пізніше) українська мова у багатьох асоціювалася як мова старших людей і людей із сільської місцевості. Зараз ми бачимо, що найбільше наполягають на єдиному державному і офіційному статусі української мови – наймолодші українці, — зазначив виконавчий директор КМІС Антон Грушецький.

Він також закликав зберігати розважливість і розуміти, що процес розвитку української мови і поширення на раніше переважно російськомовних територіях – тривалий і поступовий.

Довідка. Опитування тривало з 17 до 23 лютого 2024 року, дослідники опитали 1 052 респондентів з усіх регіонів України, окрім окупованого Криму. Водночас через вимкнення телефонного зв’язку російськими окупантами не вдалося опитати жителів наразі окупованих населених пунктів.

Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс заявив, що якби Київ запросив розміщення військ деяких західних країн, включно з Литвою, в Україні, це питання обговорювалося б із союзниками, і литовський прапор там був би присутній.

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск після зустрічі з Володимиром Зеленським запевнив у гарантіях безпеки для України.

Президент Польщі Анджей Дуда закликав країни НАТО запросити Україну до членства в Північноатлантичному альянсі.

15 січня в Україну вдалося повернути з російського полону 25 військових та цивільних, зокрема захисників Маріуполя й “Азовсталі”, Харківщини, Донеччини, Запоріжжя та Херсонщини.

Російські війська обстріляли Краматорськ на Донеччині, в результаті чого троє людей отримали поранення.