Кондитерська фірма Bahlsen перепросила за застосування примусової праці у Другу світову
Джерело: The Guardian
Німецька кондитерська фірма Bahlsen перепросила за те, що у період Другої світової війни змушувала жителів окупованих Польщі та України працювати на свою компанію.
Фірма попросила вибачення після публікації звіту, де вказано, що у нацистський період вони застосували більше примусової праці, аніж вважалось раніше.
Звіт було створено після того, як у 2019 році спадкоємиця сім’ї Верена Бальзен викликала обурення заявою, у якій применшила труднощі, через які страждали сотні осіб, більшість з яких – жінки з окупованої на той час нацистами України, яких змушували працювати на їхній сімейний бізнес.
Тоді жінка заявила, що фірма не зробила нічого поганого, коли змушувала працювати на себе 200 осіб наголосивши, що “з ними поводились добре”. Згодом Верена Бальзен перепросила за ці слова.
Однак за даними двох істориків, які провели дослідження щодо цього питання, насправді на фірму примусово працювало не 200, а близько 800 осіб. Більшість – це мешканці окупованих на той час Польщі та України. Щобільше, у звіті істориків мовиться, що людей змушували працювати з 1940 по 1945 роки, що довше, аніж вважалось раніше.
Після публікації звіту сім’я Бальзен назвала його дані “незручними та болісними” і висловила жаль, що компанія не дізналась про “цю важку правду” раніше.
“Ми, як сім’я, не ставили очевидного питання про те, як нашій компанії вдалось пройти через Другу світову війну”, – мовиться у заяві компанії.
Ганноверська компанія була заснована наприкінці XI століття. Фірма використовувала примусову працю для виготовлення пайків німецьким солдатам у період війни.
“Наші предки… скористались перевагами системи у нацистський період. Цю поведінку неможна пробачити”, – додали у компанії.
Заява Верени Бальзен у 2019 році викликала хвилю критики. Компанію, зокрема, критикували німецькі політики, а користувачі соцмереж закликали бойкотувати печиво Bahlsen. Після цього спадкоємиця бізнесу попросила вибачення, назвавши свої слова “необдуманими”. У 2022 році Верена Бальзен покинула фірму.
Заснована її прадідом бісквітна компанія у 2000-2001 роках добровільно виплатила 1,5 мільйона німецьких марок (близько 750 000 євро) фонду, заснованому німецькими фірмами для компенсації 20 мільйонам примусових робітників, яких використовували нацисти.
- Генеральний директор Meta Марк Цукерберг перепросив перед сім’ями дітей, котрі постраждали від образ та насильства на платформах соціальних мереж. Підприємець зробив заяву під час слухань у судовому комітеті Сенату 31 січня.
- Австралійська мережа магазинів Kmart зняла святковий подарунок зі свого сайту після скарги єврейської спільноти. На різдвяній сумці великими літерами була зображена гра слів – надпис “merry ham-mas”.
В Ірані зафіксовано найдовше в історії спостережень загальнонаціональне відключення інтернету, яке триває вже понад 37 днів поспіль. Обмеження було запроваджено невдовзі після початку військового протистояння наприкінці лютого, що фактично відрізало країну від глобальних інформаційних потоків.
Представники культурної спільноти Мексики виступили з відкритим протестом проти планів передачі приватної колекції робіт Фріди Кало та Дієго Рівери Іспанії. Активісти вимагають від уряду чітких гарантій, що ці шедеври, які мають статус національного надбання, згодом повернуться на батьківщину.
Уряд Демократичної Республіки Конго офіційно підтвердив готовність приймати іноземних громадян, яких депортують зі Сполучених Штатів у межах нової домовленості з адміністрацією Трампа.
Проіранські бойовики здійснили дві нічні атаки на американські дипломатичні об’єкти в Іраку, посилюючи напруженість у регіоні. У Державному департаменті США заявили про неприпустимість використання іракської території для терористичних актів проти іноземних представництв.
Стратегічно важливий для РФ порт Усть-Луга відновив роботу терміналів після кількаденної зупинки, спричиненої ударами безпілотників. У суботу до завантаження нафти приступило перше спеціалізоване судно класу Aframax.