Контракт із ЗСУ підписали 13% від усієї кількості засуджених в Україні – NGL.media

Джерело: NGL.media

З часу набрання чинності закону, котрий дозволяє певним групам ув’язнених підписувати контракт із Силами оборони, такою можливістю вже скористалися щонайменше 3611 нині вже колишніх засуджених.

Аналіз судового реєстру показує, що за два місяці такою можливістю уже скористались 3611 засуджених. Це більш як 13% від загальної кількості в’язнів в українських колоніях. Загалом уряд розраховує на мобілізацію не менше 4 тисяч засуджених, раніше заявляв міністр юстиції Денис Малюська. Це фактично повноцінна окрема бригада ЗСУ.

Зауважується, що більш ніж половина звільнень припало на останні два тижні травня, коли закон лише набрав чинності. У червні і липні динаміка значно знизилася, проте озвучена міністром цифра уже майже досягнута – і лише за два місяці.

Водночас за аналізом характеру злочинів, вчинених уже колишніми в’язнями, абсолютна більшість з них були засуджені за крадіжки, грабежі, розбої чи тяжкі тілесні ушкодження – зокрема і такі, що спричинили смерть потерпілого. Майже усі вони служитимуть виключно на стрілецьких посадах. І лише кілька звільнених будуть санітарами, кухарями чи водіями.

Аналітики нагадують, що не кожен ув’язнений має право вийти на волю для служби в армії. По-перше, треба бути придатним до служби, що має підтвердити військово-лікарська комісія (ВЛК). По-друге, заборонене звільнення засуджених за низку важких злочинів. Не можуть скористатися правом на умовно-дострокове звільнення і ті, хто займав особливо відповідальне становище – наприклад, депутати чи урядовці.

У разі дозволу суду на мобілізацію, ув’язненого умовно-достроково звільняють лише від основного покарання у виді позбавлення волі. Проте інші обмеження – наприклад, позбавлення права керувати транспортом чи займати певний тип посад – залишаються в силі.

Також до них застосовуються певні обмеження. Наприклад, вони не мають права на щорічну відпустку, проте можуть отримати до 10 днів відпустки за сімейними обставинами або після висновку ВЛК на час лікування. Також суд встановлює щодо них додатковий адміністративний нагляд, здійснювати який має командир військової частини. Контракт із колишніми в’язнями укладають до закінчення воєнного стану – це головна умова дострокового звільнення.

Раніше Секретар комітету ВРУ з питань національної безпеки, оборони і розвідки Роман Костенко повідомив, що станом на сьогодні у Збройних силах уже служать 3,8 тисячі ув‘язнених. Дехто з них зазнав поранення, є й ті, котрі загинули, боронячи країну.

Нагадаємо, очільник Мін’юсту Денис Малюська розповів, скількох ув’язнених українців можуть мобілізувати для боротьби з російськими окупантами.

За словами міністра, він підтримує ухвалений парламентарями законопроєкт про мобілізацію ув’язнених. Щобільше, Малюська вважає, що мобілізувати до війська можна і тих, хто засуджений за вбивство.

На запитання про те, скількох в’язнів та раніше судимих можна мобілізувати – беручи до уваги їхній вік та стан здоров’я – міністр відповів, що мова може йти про 10 000 – 20 000 осіб.

27 травня Малюська повідомив, що мобілізовані засуджені нестимуть службу у штурмових підрозділах.

Сенатор Ліндсі Грем виступив під час телевізійного інтерв’ю він закликав Дональда Трампа ліквідувати верховного лідера Ірану, назвавши його головною загрозою світовій безпеці та “релігійним нацистом”.

На Кіпрі оголосили в розшук колишнього генерального директора російського гіганта “Уралкалій” Владислава Баумгертнера. 56-річний чоловік безвісти зник зі свого помешкання в Лімасолі ще 7 січня, і відтоді його місцеперебування залишається невідомим для правоохоронців та близьких.

Військовий уряд Судану офіційно завершив період роботи в евакуації та повернувся до розгромленої війною столиці. Прем’єр-міністр країни Каміль Ідріс заявив, що відновлення Хартума та повернення базових послуг для мешканців стане пріоритетом на найближчий час.

Дональд Трамп офіційно заявив про повне припинення постачання венесуельської нафти на Кубу, що ставить острів на межу енергетичної катастрофи. Американський лідер закликав комуністичний уряд негайно піти на угоду з Вашингтоном, натякаючи на критичне становище режиму в Гавані.

Перша леді Кіпру Філіппа Карсера оголосила про свій вихід із керівництва благодійної організації через гучний корупційний скандал. Рішення було прийняте після появи відеозапису, на якому високопосадовці нібито обговорюють способи незаконного впливу на президента та обхід антиросійських санкцій.