Корупційний рай для податкової – закон про «клуб «білого» бізнесу»

На засіданні 18 червня 263 нардепи підтримали законопроєкт про створення “Клубу “білого” бізнесу”, або ж “платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства”, за авторством нардепа від “Слуги народу” Данила Гетманцева та його колег по фракції. Він передбачає запровадження на час воєнного стану додаткових переваг для тих платників податків, які не мають зафіксованих порушень податкового законодавства та сплачують суми податків і заробітних плат, які дорівнюють чи перевищують середні по галузі та в регіоні. 

Серед запропонованих бізнесу переваг – мораторій на частину податкових перевірок, скорочення строків документальних та камеральних перевірок, прискорення надання індивідуальних податкових консультацій (ІПК). Законопроєкт також запроваджує поняття управління податковими ризиками і передбачає закріплення податкового “комплаєнс-менеджера” за тими підприємцями, які увійдуть до “клубу” для консультацій щодо податкових ризиків.

За задумом авторів законопроєкту, до “клубу ”білого” бізнесу” зможуть долучитись як юридичні особи, так і ФОП – для обох категорій передбачені критерії відповідності, засновані на формі оподаткування, обраній конкретною особою. Згідно з пояснювальною запискою до законопроєкту, “бізнес потребує від держави партнерського підходу”, а “нова концепція податкового адміністрування пронизана ідеєю про те, що в особі податкового інспектора платник податків має отримати не фіскально орієнтованого контролера, а доброзичливого account manager” (цитата).

Це й справді те, чого потребує як бізнес, так і сама податкова служба, методи якої останнім часом знову більше нагадують методи колекторських контор періоду їхнього зародження, ніж роботу державних службовців, які живуть за кошти платників податків. Однак на практиці ухвалений нардепами законопроєкт створює нові численні корупційні ризики, наділяючи податківців широкими повноваженнями щодо включення або невключення підприємців до переліку “платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства”.

Передусім йдеться про механізм включення до “клубу” – воно здійснюється не в автоматичному режимі, за фактом відповідності критеріям, а “вручну” – податківцями, в останнє число кварталу за результатами попереднього звітного періоду (квартал або рік, залежно від строків подання податкової звітності).

Тобто, якщо орган контролю у відповідний строк (останній день кварталу) з якихось причин не включив платника податків до переліку, то наступне таке включення може відбутись не раніше, ніж в останній день наступного кварталу і за результатами кварталу поточного. При цьому жодної відповідальності за таку помилку чи недогляд податківці не несуть. Відтак автори законопроєкту створили корупційний механізм, який спонукає бізнес платити за можливість потрапити до “клубу “білого” бізнесу” навіть за формального дотримання всіх необхідних вимог.

Щобільше – одним із критеріїв для включення до “клубу” є відсутність неузгоджених податкових зобов’язань за податковими повідомленнями-рішеннями (ППР). Тобто, податківці отримують право на власний розсуд донарахувати певну суму податку тому платнику, членство якого в “клубі” є “небажаним” з якихось причин і на цій підставі відмовити у включенні його до переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства. І навіть якщо таке ППР буде згодом оскаржене, то рішення про відмову у включенні до переліку все одно залишатиметься в силі. Це ще одна корупційна можливість для недобросовісних податківців, свідомо внесена в закон.

Також варто врахувати, що потрапляння до “клубу” не гарантує відсутності претензій з боку податківців чи правоохоронців – лише теоретично трохи комфортніші умови взаємодії з податковою та мораторій на деякі види перевірок. При цьому і податкова, і правоохоронні органи, на тиск яких бізнес скаржиться дедалі більше, зможуть і надалі втручатись у роботу підприємців.

Викликає запитання й роль “комплаєнс-менеджера” від податкової, який буде консультувати платника щодо дотримання податкового законодавства. Припустимо, що “комплаєнс-менеджер” запевнив платника у бездоганному виконанні обов’язків зі сплати податків, а через певний час в інших представників податкового органу чи правоохоронців виникли певні претензії до цього платника податків. Чи може він посилатись на консультації “комплаєнс-менеджера” як на доказ нікчемності цих претензій? Чи думка останнього є виключно його власною думкою, а реагувати на претензії податківців та правоохоронців бізнес, як і раніше, муситиме шляхом довгої судової тяганини?

Якщо ж перейти від суто практичних до більш загальних проблем, то не можна залишити поза увагою уже офіційний перехід держави від “презумпції доброчесності” до “презумпції вини” платника податків. Адже утворення окремої категорії більш відповідальних платників податків означає, що всі ті, хто не потрапив в цю категорії, – є потенційно недобросовісними та ухиляються від виконання податкових обов’язків у повному обсязі.

Фактично, з ухваленням законопроєкту про “клуб “білого” бізнесу”, нардепи та податківці легалізували приказку “всі рівні, але є “рівніші”. Адже учасники “клубу”, до якого “впускають” самі податківці, отримують як більший обсяг гарантій з боку держави, так і якісніше надання послуг, тоді як решта платників (незалежно від обсягу сплачених ними податків) потрапляють в завідомо гірше становище.

При цьому жодних вимірюваних вигод для держави (на відміну від вигод для окремих чиновників) автори законопроєкту не називають, хоча сам інститут “комплаєнс-менеджерів” та скорочення строків на надання ІПК та проведення перевірок, вимагатиме від фахівців податкової служби більших зусиль, що може негативно позначитись на загальній якості їхньої роботи.

Враховуючи те, що автором та головним лобістом законопроєкту про “клуб “білого” бізнесу” є “слуга” Данило Гетманцев, майже не виникає сумнівів у тому, що цей закон зрештою буде підписано президентом, а український бізнес отримає ще одну підставу для поборів замість необхідного захисту від свавілля з боку чиновників.