Корупційний скандал родини Гринкевич: син бізнесмена дав перший коментар

Джерело: Букви

Роман Гринкевич – син львівського бізнесмена Ігора Гринкевича, який є фігурантом корупційного скандалу у Міноборони – прокоментував ситуацію щодо свого батька.

У сторіз свого Instagram-акаунта Роман Гринкевич опублікував допис, у якому наголосив, що скандал щодо його родини – замовний.

“Ми точно знаємо, хто зацікавлений в цьому скандалі, його безпосередніх замовників та вигодонабувачів”, – наголосив він.

Роман Гринкевич впевнений, що правоохоронні органи та Міноборони зможуть розібратись у ситуації.

“Нам є що відповісти, але робитимемо це включно законним способом, аргументовано та чітко”, – додав син бізнесмена.

Він додав, що його родина “не буде виправдовуватись”, бо діяла у межах чинного законодавства. Також Роман Гринкевич наголосив, що втікати за межі України вони не будуть.

Корупційний скандал з родиною Гринкевич. Що відомо?

Бізнесмен Ігор Гринкевич був чи не найбільшим постачальником українського Міністерства оборони. Наприкінці грудня його затримали за спробу підкупу одного з керівників Державного бюро розслідувань, якому він намагався дати хабар розміром 500 000 доларів.

За інформацією правоохоронних органів, Ігор Гринкевич за допомогою хабаря намагався повернути майно. яке було вилучене з підконтрольних йому компаній у межах розслідування кримінальної справи.

Мовиться про кримінальну справу, відкриту кілька місяців тому за фактом оборудок із закупівлями одягу та білизни для збройних сил України, які і мав постачати Гринкевич: 23 його компанії виграли тендери Міноборони на загальну суму 1,5 мільярда гривень.

За даними слідства, тендер на постачання одягу виграли компанії, які раніше займались будівництвом і не мали виробничих потужностей для виготовлення і зберігання речей необхідних Міноборони.

Як наслідок – компанії Гринкевича повністю не виконали умови 6-ти контрактів, а щонайменше за 7-ма контрактами було часткове виконання. Водночас кошти від Міноборони компанії бізнесмена отримали у повному обсязі.

Окрім цього, за 8-ма угодами компанії Гринкевича виконали умови з кількамісячним запізненням.

Попередньо невиконання умов контрактів призвело до зриву постачання одягу та збитків на суму 1,2 мільярда гривень бюджетних коштів.

Більш того, ціни на товари для Міноборони були завищені. За попередніми оцінками, сума збитків за високі ціни може сягати понад 1 мільярд гривень.

На час, поки тривало слідство, майно бізнесмена було арештовано. Саме його й намагався повернути Ігор Гринкевич, пропонуючи працівнику ДБР хабар.

30 грудня Печерський райсуд Києва відправив Гринкевича під варту з можливістю застави у понад 429 мільйонів гривень. Заставу бізнесмен на цей час не вніс.

Гринкевичу повідомили про підозру за ч. 3 ст. 369 Кримінального кодексу – пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі. Стаття передбачає до 8-ми років ув’язнення.

Варто зауважити, що після скандалу Міноборони України розірвало угоди зі всіма компаніями Ігоря Гринкевича, окрім однієї – угоди на харчування військових у Миколаївській та Херсонській областях, яка діє з 1 січня до 1 квітня 2024 року.

“Це була остання угода, яку уклав департамент ресурсного забезпечення, який зараз розформовують. Угода укладена за результатами тендеру, проведеного на Прозоро – до того, як нам стало відомо про арешти і затримання”, – сказав заступник глави Міноборони Віталій Павленко.

  • Художниця Соня Морозюк вперше прокоментувала скандал навколо її нареченого Романа Гринкевича та його батька – Ігора Гринкевича, якого підозрюють у розкраданні коштів Міноборони.

Сили оборони України 4–5 березня вдарили по низці ключових об’єктів російських військ. Зокрема уражено склади боєприпасів, об’єкти матеріально-технічного забезпечення, пункти управління та військову інфраструктуру ворога.

Шостий Наглядовий комітет Ukraine Investment Framework (UIF) схвалив новий пакет із восьми програм, що допоможуть Україні розв’язати найнагальніші економічні та соціальні проблеми.

Згідно з домовленостями у Женеві відбувся другий етап обміну військовополоненими. До України повернулися ще 300 захисників. Також вдалося повернути двох цивільних громадян.

Національна податкова та митна адміністрація Угорщини (NAV) заявила, що сімох українських інкасаторів затримали за підозрою у відмиванні грошей.

В четвер, 5 березня, згідно з домовленостями у Женеві відбувся обмін військовополоненими. До України повернулися 200 захисників.