Країни G7 боротимуться з корупцією в Україні

Джерело: tagesschau

9-10 травня міністри юстиції країн G7 планують обговорити у Венеції боротьбу з корупцією в Україні та окреслити спільні зусилля у боротьбі з організованою злочинністю.

Зауважується, що дводенна зустріч міністрі юстиції G7 в Італії присвячена зміцненню демократичних інститутів України та запобіганню будь-яким формам неправомірного використання коштів, виділених на відбудову.

Питання корупції є потрійною проблемою для України, – зауважив міністр юстиції Німеччини Марко Бушман.

По-перше, кожен євро, який втрачається на корупції замість того, щоб витрачати на спорядження армійців, послаблює захист України від російської агресії.

По-друге, Україна має на меті стати членом Європейського Союзу.

Якщо Україна хоче йти шляхом до членства, вона повинна боротися з високим рівнем корупції, – додав Бушман.

По-третє, мовиться про майбутнє, в якому в Україні знову буде мир. Міністр пояснив, що без іноземної допомоги відбудова не вдасться. Водночас готовність потенційних країн-донорів допомогти була б меншою, якби значна частина допомоги була втрачена через корупцію.

Раніше у Сполучених Штатах пояснили, що в Україні можуть зробити більше для боротьби з корупцією у країні. Як зауважив речник Державного департаменту Метью Міллер, влада США давно веде відповідні діалоги з урядом в Україні.

Загалом у США позитивно оцінюють конкретні кроки України в боротьбі з корупцією, та, однак наголошують, що можна зробити більше.

Зауважимо, 5 грудня 2023 року пані посол США в Україні Бріджит Брінк заявила, що такі реформи, як боротьба з корупцією, судочинство та корпоративне управління, зміцнять довіру українських союзників та бажання продовжувати допомагати й інвестувати в Україну. Брінк зауважила, що це рекомендація, натомість рішення, як рухатися далі, залежить від українського керівництва і народу.

Однак, я вказала б на три сфери, на яких ми зосереджені, — це боротьба з корупцією, корпоративне управління та реформа системи правосуддя, — заявила вона.

Також пані посол нагадала, що Рада у першому читанні ухвалила законопроєкт щодо посилення незалежності САП. Водночас вона порадила розглянути рекомендації G7 та ЄС, які, можуть зробити САП ще сильнішою.

За результатами за 2023 рік Україна додала три бали в Індексі сприйняття корупції (Corruption Perceptions Index — CPI), що є одним із найкращих результатів у світі за минулий рік.

Також Україна стала однією з 17 країн в цьогорічному СРІ, що продемонстрували свій найкращий показник за весь час.

Тепер Україна має 36 балів зі 100 можливих й посідає 104 місце зі 180 країн. Загалом з 2013 року Україна додала 12 балів в Індексі сприйняття корупції.

Зокрема, Росія у 2023 році втратила 2 бали й з 26 балами посідає 141 місце у списку. Білорусь також втратила 2 бали та посідає 98 місце.

Показник Румунії залишився без змін (46 балів, 63 місце), тоді як Польща втратила ще 1 бал (54 бали, 47 місце). Словаччина додала 1 пункт та теж набрала 54 бали (47 місце).  Молдова, як і Україна, додала 3 бали та наздогнала Угорщину, бали якої не змінились, тому вони розділити 76 місце із 42 балами.

У 2023 світові лідери CPI майже не змінилися. Очолює список Данія – 90 балів, за нею йде Фінляндія – 87 балів, Нова Зеландія – 85 балів та Норвегія – 84 бали.

На тимчасово окупованій Луганщині окупаційна адміністрація готує схему легалізованого пограбування місцевих. Під виглядом інвентаризації росіяни планують законодавчо оформити переведення “покинутих” сільськогосподарських земель у державну власність.

У Києві генсек НАТО Марк Рютте, відповідаючи на запитання щодо стабільності фінансування програми PURL і постачання американського озброєння, заявив, що союзники продовжують шукати можливості передати Україні ракети для систем ППО, зокрема Patriot.

У Харкові внаслідок російської атаки на багатоповерховий будинок кількість постраждалих збільшилася до семи осіб. Нині у Салтівському районі міста працюють рятувальники, медики та правоохоронці, триває ліквідація наслідків обстрілу.

3 лютого, під час візиту генерального секретаря НАТО Марка Рютте у Києві була оголошена повітряна тривога через можливу російську атаку.

Нічні обстріли Харкова та області призвели до надзвичайної ситуації техногенного характеру. Внаслідок атаки припинене теплопостачання 929 об’єктів, з яких 853 – житлові будинки.