Країни ЄС запропонували скасувати безвізовий режим для Грузії через закон про «іноагентів»

Джерело: Financial Times

Декілька країн ЄС наполягають на санкціях проти Грузії, включаючи призупинення безвізового режиму, у відповідь на зухвалу позицію уряду щодо закону про “іноземних агентів”, інспірованого Росією.

Грузія, котра претендує на вступ до ЄС, знехтувала попередженнями Брюсселя та багатомісячними вуличними протестами.

З пропозицією про скасування безвізового режиму зокрема виступили Естонія, Нідерланди, Чехія та Швеція. Країни прагнуть обговорити обмежувальні заходи на зустрічі міністрів закордонних справ ЄС наступного тижня, поінформували джерела видання. Серед варіантів: скасування безвізового режиму для громадян Грузії в ЄС та персональні санкції й заморожування коштів ЄС.

Джерела зазначили, що європейські столиці розглядають “різні заходи тиску на уряд Грузії”.

Офіційні особи ЄС попередили, що прийняття закон про “іноагентів” стане серйозною перешкодою для процесу вступу Грузії. Країни також занепокоєні тим, що країна все глибше скочується на орбіту російського впливу.

Своєю чергою, правляча партія “Грузинська мрія” пообіцяла завершити ухвалення закону найближчими тижнями, і нещодавно засудила міжнародний тиск після того, як члени Конгресу США закликали адміністрацію Байдена підготувати відповідні санкції.

14 травня парламент Грузії у третьому читанні затвердив закон про “іноагентів”. Попри протести десятків тисяч громадян, “за” закон проголосували 84 депутати, 30 опозиціонерів проголосували “проти”.

Лідери Європейського Союзу закликали Грузію скасувати нещодавно ухвалений закон про “іноземних агентів”.

Прийняття цього закону негативно впливає на просування Грузії на шляху до ЄС, – заявили Верховний представник Євросоюзу із закордонних справ та політики безпеки Жозеп Боррель та єврокомісар з питань добросусідства та розширення Олівер Варгеї.

Рішення про подальший шлях Грузії знаходиться в руках країни, зазначили вони у спільній заяві.

Ми наполегливо закликаємо владу Грузії скасувати закон, зберегти свою прихильність до вступу до ЄС і просувати необхідні реформи, описані в дев’яти кроках, – мовиться у заяві.

Бельгія, що нині головує в ЄС, висловила жаль у зв’язку з прийняттям грузинським парламентом закону про “іноагенти”. Як зауважила міністерка закордонних справ королівства Аджа Лябіб, цей закон віддаляє Грузію від європейських цінностей. Уряд країни “наполегливо” закликав владу Грузії переглянути заходи та “зберегти зобов’язання перед ЄС”.

Зауважується, що Бельгія підтримує грузинський народ та його вибір на користь демократії, захисту прав людини та верховенства закону.

У зверненні до Жозепа Борреля, 31 депутат Європарламенту закликав зупинити статус кандидата на вступ в ЄС для Грузії через нещодавні події у країні.

Вже 18 травня президентка Грузії Саломе Зурабішвілі наклала вето на ухвалений закон, і назвала його російським.

Цей закон за своєю суттю, за своїм духом є російським законом, який суперечить нашій Конституції та всім європейським стандартам і є перешкодою на європейському шляху. Вето є юридично правильним і сьогодні буде передано до парламенту. Закон не підлягає жодній зміні, жодному вдосконаленню. Цей закон має бути відкликаний, – заявила президентка.

Проте проросійська політична партія “Грузинська мрія” має достатньо голосів, щоб подолати вето. Якщо і після цього президентка не підпише закону, його підписує та публікує голова парламенту.

Терміни, протягом яких парламент має подолати вето президента, у Конституції не вказано.

Тим часом в уряді заявили, що можуть врахувати “змістовні рекомендації” від західних партнерів в рамках механізму вето. Зурабішвілі ж відповіла кабміну, що не ввійде “ні в які маніпуляції з метою якось ушляхетнити його [закон]”.

21 травня Венеційська комісія Ради Європи опублікувала терміновий висновок щодо Закону про прозорість іноземного впливу, остаточно ухвалений парламентом Грузії у третьому читанні, закликавши грузинську владу скасувати його.

У Харкові кількість постраждалих внаслідок атаки РФ зросла до 42 осіб. Медики надають усім необхідну допомогу.

Країни-члени НАТО зобов’язалися спрямувати 70 мільярдів євро на військову підтримку України у 2026 році. Про це йдеться у підсумковій декларації саміту НАТО, що відбувся в Анкарі.

8 липня в Анкарі президент Володимир Зеленський провів зустріч із прем’єр-міністром Болгарії Руменом Радевим, під час якої сторони обговорили розвиток двосторонньої співпраці та зміцнення відносин між країнами.

Президент України Володимир Зеленський і президент США Дональд Трамп зустрілися на саміті НАТО в Анкарі й дали спільну пресконференцію. Розповідаємо основне, що сказали лідери країн.

У Франції пограбували музей, присвячений роботам відомого художника-ювеліра Рене Лаліка. Зловмисники викрали близько 20 ювелірних виробів загальною вартістю кілька мільйонів євро. Про це повідомили працівники музею.