Кремль, ймовірно, тисне на Центробанк РФ через інфляцію, спричинену війною – ISW
Джерело: ISW
За оцінками аналітиків, Кремль тисне на Центробанк Росії через високу процентну ставку і з метою приховати інфляцію, спричинену війною РФ в Україні.
Згідно з непідтвердженими даними, існує напруженість між головою російського Центрального банку Ельвірою Набіулліною та Кремлем через високу процентну ставку та монетарну політику Росії під час війни.
23 березня російське джерело заявило, що Рахункова палата Ради Федерації нещодавно ініціювала перевірку Центрального банку Росії, зокрема його монетарної політики з 2022 по 2024 роки та впливу процентної ставки на інфляцію, бюджетні витрати та інвестиції.
Джерело зауважило, що група лобістів з великого російського бізнесу домагається зниження процентної ставки.
“ISW не може незалежно перевірити це твердження внутрішнього джерела та не спостерігає за іншими звітами про ймовірний аудит”, – йдеться у звіті.
При цьому вказано, що російська інфляція зростає через повномасштабне вторгнення Росії в Україну, і російський Центральний банк у грудні 2024 року вирішив зберегти ключову процентну ставку на рівні 21 відсотка – найвищу російську процентну ставку з 2003 року – як частину зусиль зі стримування зростаючих темпів інфляції.
“Протягом останніх місяців Кремль зазначав, що рівень інфляції становить приблизно 9-10 відсотків, але ці цифри, ймовірно, набагато нижчі від фактичного рівня інфляції, який, ймовірно, ближче до 20-25 відсотків. Нинішня процентна ставка в Росії, швидше за все, мала б бути вищою, і Кремль, ймовірно, чинив тиск на Центральний банк, щоб той утримав ставку на рівні 21 відсотка, тоді як Центральний банк мав її підвищити, щоб приборкати інфляцію”, – зауважили аналітики.
За словами фахівців, президент Росії Володимир Путін спробував перекласти провину за зростання інфляції на Центральний банк, зокрема Набіулліну.
“Аудит Центрального банку може бути частиною постійних зусиль Кремля застосувати політичний тиск на банк, щоб запобігти подальшому підвищенню процентної ставки понад поточну в 21 відсоток, впоратися з очікуваннями та розчаруванням російського бізнесу, а також сприяти наративу Кремля про економічну стабільність Росії. Постійне маніпулювання рішеннями Центрального банку з боку Кремля, ймовірно, заважає російському уряду проводити розумну монетарну політику військового часу”, – резюмували аналітики.
- Російські війська продовжують атакувати українські позиції в Курській області, але без успіхів. Тим часом українські сили контратакують вздовж лінії Гоголівка – Гуєво (на захід і південь від Суджі).
Кабінет Міністрів затвердив розроблений Міністерством оборони у співпраці з Офісом президента порядок створення і функціонування Центрів підготовки громадян до національного спротиву, що визначає порядок створення та функціонування Центрів, встановлює засади їх діяльності.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 22 квітня. З початку доби відбулося 118 бойових зіткнень. Росіяни завдали 83 авіаційні удари, скинувши 170 КАБ. Крім того, застосували 1159 дронів-камікадзе, та здійснили 4231 обстріл населених пунктів та позицій наших військ.
22 квітня посла Китаю в Україні Ма Шенкуня запросили до Міністерства закордонних справ, аби передати докази участі громадян КНР у війні РФ проти України.
Росія відмовилася виконати вимоги президента Дональда Трампа щодо припинення війни проти України. Намагаючись затягнути переговори, прессекретар Кремля Дмитро Пєсков заявив журналістам, що встановлення “жорстких дедлайнів” — це “марна справа”.
Військовослужбовець, боєць 3-ої окремої штурмової бригади ЗСУ, український комік Віктор Розовий встав з крісла колісного і зробив перші кроки після осколкового поранення голови на фронті.