Кремль посилив боротьбу з корумпованими посадовцями, через нестачу коштів на війну – ЗМІ
Джерело: Bloomberg
Президент РФ Володимир Путін ухвалює жорсткі рішення щодо корумпованих посадовців, щоб посилити свою військову машину.
Росія – визнана найкорумпованішою країною серед найбільших економік світу – посилює боротьбу з хабарництвом серед посадовців, оскільки корупція підриває війну проти України і загрожує ще більше виснажити бюджет країни.
Дані судів та правоохоронних органів свідчать про різке зростання кількості кримінальних справ, вироків та вилучень активів через корупцію.
Лише у 2024 році арештовано понад десяток високопосталених військових посадовців та три заступники ексміністра оборони РФ Сергія Шойгу. За перші пів року засуджено близько 400 осіб, обвинувачених у хабарництві.
“Ймовірно, це означає, що режим бачить, що у нього недостатньо коштів, і йому потрібно нагадати посадовцям, що вони не можуть заходити занадто далеко для свого збагачення”, – зауважив Ноа Баклі, доцент катедри політології Трініті-коледжу у Дубліні.
Посилена увага до курації показує, як сильно хабарництво тисне на Кремль. Хабарництво вплинуло на ефективність військ РФ і є проблемою для державних коштів.
У травні Путін призначив міністром оборони Андрія Бєлоусова – колишнього радника з економіки і технократа. Ця зміна, зокрема, викликана шаленою корупцією в міноборони РФ при Сергію Шойгу на тлі повномасштабної війни проти України.
Генпрокуратура РФ повідомила, що торік вилучила 400 мільярдів рублів активів у посадовців, обвинувачених у корупції. Вилучені кошти повернули у бюджет РФ.
Загалом у 2023 році у межах розслідувань про корупцію обвинувачення виснули понад 50 000 посадовців по всій країні, конфіскувавши у них понад 4000 одиниць майна.
За перші пів року 2024 року, суди РФ заморозили понад 600 мільярдів рублів. Ця цифра – без врахування арешту фізичного майна. Більшість заморожених коштів пов’язані саме зі справами про корупцію.
Росія давно страждає від корупції, і після 24 лютого 2022 року ця проблема лише посилилась. Незадовго та після повномасштабного вторгнення відслідковувався значний ріст корупції у збройних силах, а також крадіжки майна на суму в кілька відсотків річного оборонного бюджету.
Наприкінці жовтня британська розвідка зауважила, що навряд чи Кремль прагне повністю викорінити хабарництво, а лише прагне обмежити корупцію, щоб вона не мала впливу на армію.
За прогнозами, видатки на національну оборону та внутрішню безпеку РФ становитимуть більше, ніж сукупні асигнування на освіту, охорону здоров’я, соціальну політику та національну економіку, причому протягом наступних двох років триватимуть значні військові витрати.
Згідно з оцінками Bloomberg Economics, стримування корупції може охолодити зростання цін у військових галузях, які випередили загальну інфляцію. Конфіскація активів могла б компенсувати аж 6% витрат на оборону.
З початку війни Росія посилила антикорупційне законодавство, розширивши повноваження сил безпеки та перелік активів, які можуть бути конфісковані, зокрема шляхом додавання цифрових активів і криптовалют.
Нещодавно Конституційний суд РФ постановив, що термін давності не застосовуватиметься до конфіскації майна від імені держави у корупціонерів, що потенційно розширює коло осіб, щодо яких може бути розпочато розслідування.
- Російська влада готується змінити систему виплат військовим за поранення та поставити розмір компенсації у залежність від тяжкості травми.
- Аналітики ISW вважають, що наступного року російську економіку очікують значні проблеми. Про це свідчать останні економічні кроки Кремля і стурбованість президента РФ Володимира Путіна.
Внутрішні сили безпеки ХАМАСу заявили про проведення спеціальної операції проти озброєних угруповань у районі Батн-аль-Самін. За їхніми словами, противник намагався викрасти людей за наказом Ізраїлю, але потрапив у засідку.
Заступник генерального прокурора США Тодд Бланш заявив, що розгляд справи про секс-торгівлю навколо Джеффрі Епштейна офіційно завершено. Попри оприлюднення мільйонів сторінок архіву, прокурори не бачать підстав для нових судових процесів проти ймовірних спільників.
У неділю центр Праги заповнили десятки тисяч протестувальників, які висловили солідарність із президентом Петером Павелом. Глава держави вступив у відкритий конфлікт із урядом через відмову призначати міністра з радикальними поглядами.
Під час офіційного візиту до Китаю Кір Стармер підкреслив необхідність тіснішого союзу з європейськими країнами у безпековій сфері. Лондон розглядає можливість участі у нових ініціативах ЄС, попри розбіжності у фінансових питаннях після Brexit.
Під час виступу в елітному клубі Alfalfa Дональд Трамп знову порушив питання розширення американських кордонів. Як повідомляє The Washington Post, президент жартував про те, що Канада має стати наступним штатом США, а Гренландія об’єктом великої торгівельної угоди.