Кремль вимагає пояснення заяви Ді Венса про те, що США мають важелі впливу на Росію

Джерело: Reuters

У Кремлі зреагували на інтерв’ю віцепрезидента США Джеймса Ді Венса, який заявив, що Штати мають важелі впливу – зокрема військові – на Росію.

В інтерв’ю WSJ Ді Венс заявив, що у випадку, якщо РФ не захоче укладати угоду про мир з Україною, у США є економічні та військові важелі тиску. Зокрема він припустив, що в Україні можуть розгорнути американські війська.

“Існують економічні важелі впливу, є, звісно, військові важелі впливу, які США можуть використати проти Путіна”.

Про те, якими можуть бути військові важелі впливу запитали речника Кремля Дмитра Пєскова на пресконференції. На це він відповів, що Росія хотіла б дізнатись більше про них.

“Це був новий елемент у позиції (США). Ми раніше не чули таких формулювань, вони раніше не озвучувались. Тому, звісно, у межах тих самих контактів, про які ми говорили, звісно, ми сподіваємось отримати якісь додаткові пояснення”, – сказав Пєсков.

Під час брифінгу міністр оборони США Піт Гегсет заявив, що президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп не йде на поступки російському лідеру Володимиру Путіну.

У вівторок, 27 жовтня, у частині регіонів України запровадять графіки погодинних відключень електроенергії для побутових споживачів. Обмеження становитимуть від 1,5 до 2,5 черг.

Індійські нафтопереробні заводи дедалі частіше обирають нафту з Перської затоки замість російської сировини. Причиною стало різке подорожчання морських перевезень, через яке постачання з Росії втратило економічну привабливість.

Зупинка бойових дій по лінії розмежування наразі може бути тимчасовим адекватним рішенням. Водночас для цього необхідно створити відповідні умови, на які Росія поки навряд чи погодиться.

Агрохолдинг Kernel у липні-вересні 2026 року скоротив продажі олії на 48% через перебої з відвантаженнями, спричинені російськими атаками на чорноморські порти.

М’янма закуповувала авіаційне пальне в Ірані попри санкції США, оформлюючи його в документах як дизельне пальне з Південної Африки. Як з’ясувалося, у схемі брали участь енергетичні компанії М’янми й Таїланду, Центральний банк М’янми та тайський Siam Commercial Bank (SCB).