Кулеба закликав ЄС здійснити три кроки задля нарощування постачання снарядів до України
Джерело: МЗС України
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба під час переговорів у Києві із високим представником ЄС із зовнішньої політики та політики безпеки Жозепом Боррелем закликав ЄС здійснити три термінові кроки задля нарощування постачання артилерійських снарядів до України.
Очільник МЗС заявив, що підписання урядами країн ЄС довгострокових контрактів з оборонними компаніями, усунення всіх адміністративних перешкод для взаємодії оборонного виробництва та перенаправлення європейського експорту зброї з третіх країн до України здатне відчутно збільшити кількість снарядів на фронті та вирівняти артилерійський баланс із Росією.
Дмитро Кулеба висловив вдячність Жозепу Боррелю за те, що він працює над посиленням військової підтримки України. А також наголосив на трьох термінових кроках, які Україна очікує від ЄС для збільшення обсягів постачань артилерійських снарядів до України для потреб фронту та наших солдатів.
По-перше, Україна закликає уряди країн ЄС підписувати довгострокові контракти з оборонними компаніями, щоб сприяти нарощуванню виробничих потужностей. Довгострокові контракти – це впевненість компаній та інвестиції грошей в виробництво. Це суттєво пришвидшить постачання снарядів до України. Європейське оборонне агентство підписує відповідні контракти і формує правову рамку. Україна розраховує на їхню швидку роботу.
По-друге, необхідно усунути всі регуляторні барʼєри для взаємодії оборонних компаній та індустрій Європи між собою, а також європейських та українських компаній між собою, аби не було жодних адміністративних чи правових перешкод для нарощування виробництва.
По-третє, потрібно стимулювати переговори європейських компаній та урядів із третіми країнами, щоб реструктурувати та переорієнтувати наявні контракти щодо постачання снарядів з цих країн до України, а також нарощувати імпорт боєприпасів з третіх країн до Європи.
“Якщо діяти комплексно за всіма трьома напрямами, то збільшення кількості артилерійських снарядів на фронті стане відчутним. Все це в зоні досяжності. На зустрічах високого представника в Києві – зі мною, в уряді, з президентом України – тема нарощування постачання снарядів є однією з ключових”, – зазначив глава МЗС.
Дмитро Кулеба висловив переконання, що домовитися і перенаправити снаряди з третіх країн до України цілком можливо. Він висловив вдячність Жозепу Боррелю, який почав вголос говорити про таку можливість.
“Треба вступити в переговори з тими країнами, які законтрактували снаряди в Європі, і сказати їм: “Вибачте, у нас тут в Європі найбільша війна з часів Другої світової війни, нам потрібні ці снаряди, щоб захистити Європу”, – заявив Кулеба.
Міністр нагадав, що на початку повномасштабної війни були приклади, коли деякі країни казали виробникам: “Ми у вас оце замовили, але ми почекаємо, віддайте це зараз Україні”.
Глава МЗС зазначив, що однією з пріоритетних тем переговорів є також посилення протиповітряної оборони України. Українська сторона також очікує на створення Фонду підтримки України.
Глава МЗС вкотре наголосив на необхідності заборони продажу товарів, які використовуються агресором у виробництві ракет та безпілотників: “Вже деякі кроки ЄС зробив, і ми їх вітаємо, але потрібно рухатися далі. Потрібно докласти всіх зусиль, щоб РФ виробляла менше ракет і дронів”.
Дмитро Кулеба також відзначив позитивну динаміку щодо конфіскації заморожених російських активів: “Я вітаю рішення ЄС, що відкривають шлях до використання доходів від активів для потреб України. Водночас наголошую, що позиція України залишається незмінною: потрібно знайти юридичний механізм для конфіскації самих активів. Агресор має заплатити повну ціну”.
- За підсумками зустрічі прем’єр-міністра Дениса Шмигаля з Високим представником ЄС Жозепом Боррелем стало відомо, що Європейський Союз надасть Україні один мільйон необхідних боєприпасів до кінця 2024 року.
- Високий представник ЄС з закордонних справ Жозеп Боррель у середу, 7 лютого, під час ранкової атаки росіян по Україні перебував в столичному укритті.
- Вранці 6 лютого до України з візитом прибув Високий представник ЄС з закордонних справ Жозеп Боррель.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.