Китай нарощує потужності для вторгнення на Тайвань до 2027 року
Джерело: Bloomberg
За повідомленням високопоставленого адмірала США Джона Аквіліно, Китай нарощує військовий та ядерний потенціал у масштабах, яких не було з часів Другої світової війни. Це та інші ознаки свідчать про готовність КНР вдертися на Тайвань до 2027 року.
Виступаючи перед комітетом Палати представників США з питань збройних сил Аквіліно також зауважив, що попри економічні проблеми Китаю, він збільшив свій оборонний бюджет на 16% до більш як 223 мільйонів доларів.
За його словами, за три роки, відколи він прийшов до командування, Народно-визвольна армія (НОАК) додала понад 400 винищувачів, а також понад 20 великих військових кораблів. Він також подвоїв свої запаси балістичних і крилатих ракет з 2020 року, сказав він.
Адмірал зауважив, що за три роки, відколи він очолює Індійсько-Тихоокеанське командування Народно-визвольна армія Китаю (НОАК) додала понад 400 винищувачів, а також понад 20 великих військових кораблів. Китай також подвоїв свої запаси балістичних і крилатих ракет з 2020 року.
“Всі ознаки вказують на те, що НОАК виконує директиву президента Сі Цзіньпіна щодо готовності до вторгнення на Тайвань до 2027 року. Дії НОАК вказують на їхню здатність вкластися в обраний Сі Цзіньпіном термін для об’єднання Тайваню з материковим Китаєм силою, якщо буде вказівка”, — сказав адмірал.
За словами Аквіліно, китайські військові також відпрацьовували різні завдання, пов’язані з операціями проти Тайваню, такі як імітація оточення з морською та повітряною блокадами.
Водночас розвідувальне співтовариство США вважає, що Китай не хоче військового конфлікту навколо Тайваню, навіть якщо має бажання взяти острів під свій контроль.
“Безпрецедентний рівень витрат Китаю на оборону приносить свої плоди. НОАК використовує сучасні системи, такі як гіперзвукова зброя та винищувачі п’ятого покоління. Вони можуть спрямувати потужність у Тихий океан за допомогою флоту з 340 кораблів, який включає новий авіаносець і атомні підводні човни з балістичними ракетами”, — заявив конгресмен Майк Роджерс, республіканець від Алабами, який очолює комітет Палати представників у справах збройних сил.
Він додав, що партнерство Китаю з Росією також викликає занепокоєння, оскільки Китай надав російському президенту Володимиру Путіну допомогу в економіці та безпеці для повномасштабного вторгнення в Україну. Партнерство Китаю з Росією є відповіддю на альянси США в Тихоокеанському регіоні та інших країнах.
- 7 березня міністр закордонних справ Ван І заявив, що чим сильніша “прихильність до принципу одного Китаю”, тим більша “гарантія миру” через Тайванську протоку.
- 17 січня Міністерство оборони Тайваню заявило, що виявило 18 літаків ВПС Китаю, що діяли навколо острова та здійснювали “спільне патрулювання бойової готовності” з китайськими військовими кораблями. Це стало першою великомасштабною військовою акцією після тайванських виборів.
У Центрі національного спротиву повідомили, що ворог посилює заходи з поширення дезінформації серед місцевого населення на тимчасово окупованих територіях.
Станом на 22:30 19 травня ситуація на фронті залишається напруженою, однак контрольованою. Сили оборони продовжують рішуче протидіяти спробам противника просунутися в глибину території України, спрямовують зусилля на зрив виконання росіянами планів наступу.
19 травня Німеччина та Франція спільно висловили “глибоке занепокоєння” через ситуацію, що склалася в Грузії на тлі прийняття закону про “іноагентів”.
Минулої ночі Сили оборони, ймовірно, атакували безпілотниками військове летовище в Краснодарському краї РФ, поінформували джерела.
Президент Польщі Анджей Дуда заявив, що Варшава відкрита для розміщення ядерної зброї, однак, зауважив, що рішень ще немає.