Китай третій рік поспіль скорочує закупівлі російського вугілля

Джерело: TMT

Найбільший покупець російського вугілля — Китай — продовжує скорочувати його імпорт з Росії. За даними Головного митного управління КНР, у січні–лютому постачання російського вугілля до Китаю знизилися на 15% проти аналогічного періоду минулого року — до 10,8 млн тонн.

Зокрема, у січні експорт склав 6,1 млн тонн, що на 3% менше, ніж у січні 2025 року, а у лютому обсяги впали на 26% — до 4,7 млн тонн. У грошовому вираженні постачання скоротилися на 17% рік до року — до $1,1 млрд.

Росія значно наростила експорт вугілля до Китаю після запровадження ЄС ембарго на постачання російського палива через війну в Україні. Якщо у 2021 році експорт на китайський ринок становив 56,7 млн тонн, то у 2023-му він зріс у 1,5 раза — до 102,1 млн тонн. Однак у 2024 році показник знизився на 7% — до 95,1 млн тонн на тлі введення імпортних мит у КНР, падіння цін та зростання логістичних витрат. У 2025-му Китай також скоротив імпорт російського вугілля на 7% — до 88,8 млн тонн. У грошовому вираженні постачання впали на 25% — до $8,2 млрд.

Зменшення експорту вугілля до Китаю пов’язане, передусім, із високими накопиченими запасами палива у країні на тлі теплої зими, зазначають аналітики. За даними China Coal Resource, загальні запаси вугілля в КНР на кінець 2025 року становили 753 млн тонн, що майже втричі перевищує середній рівень за 2010–2020 роки. Іншою причиною падіння постачань з Росії є стабільний рівень видобутку палива в Китаї.

На експорт також впливає економіка постачань. При нинішніх експортних цінах і високих транспортних витратах постачання мають низьку рентабельність.

Згідно з оцінкою аналітиків, експорт російського вугілля до Китаю у 2026 році може залишитися на рівні 2025-го або знизитися до 85–87 млн тонн (-2–4%). Загальний експорт вугілля з Росії цього року, за прогнозами експерта, становитиме 200–205 млн тонн, а за даними Міненерго РФ — знизиться на 3–5%.

У СЗРУ відзначили, що Китай закріплює статус ключового економічного партнера Монголії, нарощуючи закупівлі монгольського вугілля та фінансуючи нові логістичні маршрути, що посилюють залежність Улан-Батора від південного сусіда та водночас зменшуючи роль РФ в регіональній торгівлі.

Раніше відомство повідомляло, що китайські компанії витісняють російські з ключових ринків у РФ. Російська економіка опиняється під посиленим тиском з боку нібито “дружніх” країн, які швидко займають порожні сегменти ринку, що виникли через інвестиційну паузу.

Російський виробник зрідженого газу “Новатек” знизив ціни на свої вантажі на 30-40% з серпня, щоб спонукати китайських споживачів купувати санкційний газ з проєкту Arctic LNG 2, повідомили поінформовані джерела.
У листопаді Китай суттєво скоротив імпорт російської нафти, замінивши її сировиною з Саудівської Аравії.
Один із найбільших китайських постачальників комплектуючих для безпілотників Shenzhen Minghuaxin придбав 5% акцій російської компанії “Рустакт”, котра виробляє FPV-дрони для армії. Цю інформацію знайшли у корпоративній звітності, поданій до реєстру РФ у вересні. Після цього дані підчистили.