Лапутіна подала заяву до Ради про відставку з посади Міністра у справах ветеранів

Джерело: Тарас Мельничук/Telegram

5 лютого до Верховної Ради України надійшла заява Юлії Анатоліївни Лапутіної про відставку з посади міністерки у справах ветеранів, поінформував представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук.

До Верховної Ради України надійшла заява Лапутіної Юлії Анатоліївни про відставку з посади міністра у справах ветеранів України, – написав Мельничук.

Своєю чергою, голова Верховної Ради Руслан Стефанчук запевнив, що заяву розглянуть на найближчому пленарному засіданні.

Джерело: Верховна Рада/Telegram

Бути добру, – прокоментував заяву політичний та громадський діяч, військовослужбовець, ветеран Юрій Гудименко.

Верховна Рада призначила Юлію Лапутіну міністеркою у справах ветеранів у грудні 2020 року.

Нещодавно президент Володимир Зеленський вперше прокоментував поширену у ЗМІ інформацію стосовно можливого звільнення Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного. Глава держави заявив, що розмірковує над “зміною цілого напрямку керівництва країни”.

Довідка. Юлія Лапутіна – міністерка у справах ветеранів (з 2020 року). Генерал-майор запасу, 28 років пропрацювала в СБУ

У 1988 році закінчила Київський державний інститут фізкультури, здобула фах викладача-тренера, у 1996 році – Академію Служби безпеки України за спеціальністю “правознавство”. Кандидатка психологічних наук.

У 1992-2020 роках служила в СБУ. Працювала заступницею начальника Центру спеціальних операцій “А” СБУ (2010-2012), заступницею начальника Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки СБУ (2014-2020).

У 1994 році брала участь у ряді складних операцій із придушення сепаратистського путчу в Криму.

У 2008 році запропонувала концепцію ментальної інтеграції кримчан в Україну, але після приходу до влади Віктора Януковича – все зупинилося.

Налагоджувала контакти з місцевими проукраїнськими активістами, вела переговори з сепаратистами. Також долучалася і до операції із затримання сепаратистів.

У 2014-2020 роках як службовиця СБУ брала участь у виконанні завдань в зоні АТО/ООС. У вересні-грудні 2014 року була командиркою оперативної групи СБУ в АТО. Тоді у складі першої ротації опергрупи СБУ висадилась на Краматорському аеродромі, коли місто вже перебувало в облозі.

25 березня 2020 року Лапутіна отримала військове звання генерал-майора. Вона стала другою жінкою-генералом в історії незалежної України.

У серпні-грудні 2020 року працювала генеральним директором Директорату комунікації та інформаційної політики Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за міністра Олексія Резнікова.

18 грудня 2020 року призначена міністеркою у справах ветеранів замість Сергія Бесараба. “За” проголосували 248 нардепів. Членкиня Ради нацбезпеки і оборони (РНБО).

У 2023 році громадська рада при Мінветеранів публічно звернулася до міністерки Лапутіної із закликом піти з посади. Там заявили, що її діяльність – неефективна, зокрема через відсутність сформованої державної політики ветеранів.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.