Латвійська депутатка співпрацювала з ФСБ — ЗМІ
Джерело: The Insider, естонський Delfi, латвійське видання Re:Baltica
Латвійська депутатка Європарламенту Тетяна Жданок з Російського союзу Латвії підозрюється в співпраці з Федеральною службою безпеки Росії (ФСБ) з 2005 року. За інформацією, отриманою в результаті витоку електронних листів, вона зверталася до свого куратора, співробітника УФСБ Санкт-Петербурга Дмитра Гладея, який працював з нею до 2013 року, з проханням надавати фінансову підтримку для проведення заходів.
Згідно зі звітами, Гладей пересилав їй листи на новий анонімну адресу під ім’ям Сергія Красіна. За допомогою унікального пароля власника електронної пошти [email protected], який також пов’язаний із телефонним номером Сергія Бельтюкова, офіцера ФСБ із Санкт-Петербурга, вдалося ідентифікувати “Красіна”.
Розслідування також вказує на іншого оперативника ФСБ, який співпрацював із Жданок.
У 2022 році стало відомо, що Жданок використовувала свій статус євродепутата для допомоги своїм ФСБ-контактам у в’їзді до ЄС. Зокрема вона подала заяву до посольства Бельгії в Москві для отримання шенгенської візи для одного з оперативників ФСБ.
Додамо, що Жданок не заперечила автентичність листів, але відмовилася коментувати їх зміст, стверджуючи, що спілкувалася лише зі своїм другом Сергієм Гладеєм. Служба держбезпеки Латвії зауважила, що, за законодавством, з 2016 року надання допомоги іншій державі в антилатвійській діяльності може бути покаране. Однак деякі епізоди в цьому випадку можуть бути не кваліфіковані як злочин через відсутність зворотної дії закону.
Тетяна Жданок, яка була членом Європарламенту від Латвії з 2004 по 2018 роки і знову обрана у 2019 році, не зможе брати участь у наступних виборах до Європарламенту через зміни в законодавстві Латвії.
- Ризький міський суд ухвалив вирок стосовно колишнього депутата сейму Латвії, ексміністра МВС Яніса Адамсонса та російського громадянина Геннадія Силонова, визнавши їх винними у шпигунстві на користь РФ.
- Сейм Латвії одностайно підтримав внесені президентом Едгаром Рінкевичсом поправки до Кримінального закону, що передбачають посилення покарань за вчинки проти держави.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.
Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.
Станом на вечір 30 вересня у Київській, Чернігівській та Житомирській областях, а також Києві запровадили аварійні відключення електроенергії внаслідок зумовленого російським обстрілом перевантаження обладнання.
30 вересня міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що Україна ініціювала терміновий розгляд гуманітарної катастрофи в тимчасово окупованих Олешках на засіданні Постійної ради ОБСЄ.
За доказовою базою Служби безпеки довічний термін за ґратами з конфіскацією майна отримали двоє російських агентів. Засуджені на замовлення ФСБ коригували російський вогонь у п’яти регіонах України.