Латвійська депутатка співпрацювала з ФСБ — ЗМІ
Джерело: The Insider, естонський Delfi, латвійське видання Re:Baltica
Латвійська депутатка Європарламенту Тетяна Жданок з Російського союзу Латвії підозрюється в співпраці з Федеральною службою безпеки Росії (ФСБ) з 2005 року. За інформацією, отриманою в результаті витоку електронних листів, вона зверталася до свого куратора, співробітника УФСБ Санкт-Петербурга Дмитра Гладея, який працював з нею до 2013 року, з проханням надавати фінансову підтримку для проведення заходів.
Згідно зі звітами, Гладей пересилав їй листи на новий анонімну адресу під ім’ям Сергія Красіна. За допомогою унікального пароля власника електронної пошти [email protected], який також пов’язаний із телефонним номером Сергія Бельтюкова, офіцера ФСБ із Санкт-Петербурга, вдалося ідентифікувати “Красіна”.
Розслідування також вказує на іншого оперативника ФСБ, який співпрацював із Жданок.
У 2022 році стало відомо, що Жданок використовувала свій статус євродепутата для допомоги своїм ФСБ-контактам у в’їзді до ЄС. Зокрема вона подала заяву до посольства Бельгії в Москві для отримання шенгенської візи для одного з оперативників ФСБ.
Додамо, що Жданок не заперечила автентичність листів, але відмовилася коментувати їх зміст, стверджуючи, що спілкувалася лише зі своїм другом Сергієм Гладеєм. Служба держбезпеки Латвії зауважила, що, за законодавством, з 2016 року надання допомоги іншій державі в антилатвійській діяльності може бути покаране. Однак деякі епізоди в цьому випадку можуть бути не кваліфіковані як злочин через відсутність зворотної дії закону.
Тетяна Жданок, яка була членом Європарламенту від Латвії з 2004 по 2018 роки і знову обрана у 2019 році, не зможе брати участь у наступних виборах до Європарламенту через зміни в законодавстві Латвії.
- Ризький міський суд ухвалив вирок стосовно колишнього депутата сейму Латвії, ексміністра МВС Яніса Адамсонса та російського громадянина Геннадія Силонова, визнавши їх винними у шпигунстві на користь РФ.
- Сейм Латвії одностайно підтримав внесені президентом Едгаром Рінкевичсом поправки до Кримінального закону, що передбачають посилення покарань за вчинки проти держави.
Європейський Союз продовжить дію тимчасового захисту для українських переселенців до березня 2028 року. Рішення дозволить мільйонам осіб і надалі легально проживати у країнах ЄС, працювати, навчатися та отримувати соцдопомогу.
Рязанський нафтопереробний завод у Росії зупинив переробку нафти після атаки українських безпілотників у ніч на 29 липня. За оцінками галузевих джерел, підприємство не зможе відновити роботу близько двох тижнів.
На Кіровоградщині працівник районного ТЦК та СП спільно з дільничним офіцером поліції вимагали щомісячну плату з підприємців за невжиття заходів щодо мобілізації їхніх працівників, тоді як за 8 тисяч доларів пропонували оформити фіктивне бронювання через внесення неправдивих даних до системи “Оберіг”.
Голова Івано-Франківської ОВА Світлана Онищук повідомила оновлену інформації щодо наслідків російського обстрілу Прикарпаття у ніч на 30 липня. Мовиться зокрема про пошкодження промислового об’єкта та понад 50 житлових будинків.
У Чугуївському районі, що на Харківщині, розширили зону обов’язкової евакуації, зокрема примусової, повідомив голова ОВА Олег Синєгубов за результатами засідання Ради оборони області 30 липня.