Латвійська депутатка співпрацювала з ФСБ — ЗМІ
Джерело: The Insider, естонський Delfi, латвійське видання Re:Baltica
Латвійська депутатка Європарламенту Тетяна Жданок з Російського союзу Латвії підозрюється в співпраці з Федеральною службою безпеки Росії (ФСБ) з 2005 року. За інформацією, отриманою в результаті витоку електронних листів, вона зверталася до свого куратора, співробітника УФСБ Санкт-Петербурга Дмитра Гладея, який працював з нею до 2013 року, з проханням надавати фінансову підтримку для проведення заходів.
Згідно зі звітами, Гладей пересилав їй листи на новий анонімну адресу під ім’ям Сергія Красіна. За допомогою унікального пароля власника електронної пошти [email protected], який також пов’язаний із телефонним номером Сергія Бельтюкова, офіцера ФСБ із Санкт-Петербурга, вдалося ідентифікувати “Красіна”.
Розслідування також вказує на іншого оперативника ФСБ, який співпрацював із Жданок.
У 2022 році стало відомо, що Жданок використовувала свій статус євродепутата для допомоги своїм ФСБ-контактам у в’їзді до ЄС. Зокрема вона подала заяву до посольства Бельгії в Москві для отримання шенгенської візи для одного з оперативників ФСБ.
Додамо, що Жданок не заперечила автентичність листів, але відмовилася коментувати їх зміст, стверджуючи, що спілкувалася лише зі своїм другом Сергієм Гладеєм. Служба держбезпеки Латвії зауважила, що, за законодавством, з 2016 року надання допомоги іншій державі в антилатвійській діяльності може бути покаране. Однак деякі епізоди в цьому випадку можуть бути не кваліфіковані як злочин через відсутність зворотної дії закону.
Тетяна Жданок, яка була членом Європарламенту від Латвії з 2004 по 2018 роки і знову обрана у 2019 році, не зможе брати участь у наступних виборах до Європарламенту через зміни в законодавстві Латвії.
- Ризький міський суд ухвалив вирок стосовно колишнього депутата сейму Латвії, ексміністра МВС Яніса Адамсонса та російського громадянина Геннадія Силонова, визнавши їх винними у шпигунстві на користь РФ.
- Сейм Латвії одностайно підтримав внесені президентом Едгаром Рінкевичсом поправки до Кримінального закону, що передбачають посилення покарань за вчинки проти держави.
Російські нафтові компанії дев’ятий місяць поспіль скорочують видобуток після низки українських ударів по НПЗ, котрі обвалили нафтопереробку у країні до мінімуму за два десятиліття.
10 вересня російські війська атакували будинок культури у селищі Золочів, що на Харківщині. Будівля раніше вже була пошкоджена внаслідок ворожих обстрілів.
Польща готує новий пакет військової допомоги Україні вартістю близько €50 млн. Допомога зокрема міститиме засоби протиповітряної оборони.
Надвечір 10 вересня російські війська здійснили масований обстріл Краматорська, застосувавши шість авіабомб по житловій забудові міста.
На пляжі в румунському Корбу туристи виявили уламки безпілотника. Після перевірки військові сапери встановили, що вони не містили вибухового заряду.