Лідери ЄС не узгодили мегапозику Україні коштом РФ – FT
Джерело: FT
Лідери ЄС не змогли просунутися у питанні створення кредиту для України на €140 млрд, забезпеченого замороженими російськими активами. Під час саміту низка країн висловила юридичні та технічні застереження, повідомляє Financial Times.
Єврокомісія пропонувала використати активи, заблоковані у бельгійській фінансовій установі Euroclear. План “мегапозики” передбачав, що Україна має повернути кредит після того, як Росія зупинить війну і виплатить післявоєнні репарації. Після цього ЄС поверне кошти Euroclear. Якщо РФ відмовиться виплачувати репарації Україні після завершення війни, вона втратить право на ці кошти.
Проте Бельгія виступила проти, вимагаючи “розподілу ризиків” між усіма членами ЄС та більшого юридичного захисту у випадку позову з боку Москви. Франція та Люксембург також висловили сумніви щодо законності ініціативи.
Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що пропозицію потрібно “детально пропрацювати”, а ризики мають розподілятися на всіх.
Попри загальне розуміння принципу використання російських активів, офіційні особи ЄС визнали, що через складність підготовки найближчим часом формальної законодавчої пропозиції очікувати не варто. Хоча представники ЄС наголошують, що використання російських активів може бути “єдиним виходом”, для забезпечення позики Києву коштом цих активів необхідна згода всіх 27 держав Союзу.
Водночас міністри фінансів G7 погодилися у координації використовувати повну вартість заморожених російських суверенних активів, щоб сприяти завершенню війни та забезпечити справедливий мир в Україні.
- Європейська комісія пропонує країнам ЄС використати заморожені активи РФ для фінансування нового кредиту для України сумою 140 млрд євро.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 13 березня. З початку доби відбулося 129 бойових зіткнень.
Служба зовнішньої розвідки України отримала дані про плани Кремля розширили флот танкерів, котрі транспортують нафту під прапором РФ. Відповідне рішення продиктоване дедалі частішими прецедентами затримань танкерів “тіньового флоту” РФ європейськими країнами та США.
12 березня у Бухаресті президенти України та Румунії – Володимир Зеленський і Нікушор Дан – підписали три міждержавні документи. Йдеться про рамкову домовленість щодо співпраці в енергетичній сфері, спільну заяву про виробництво оборонної продукції, а також декларацію про встановлення стратегічного партнерства між Україною та Румунією.
Доходи Росії від експорту нафти у лютому скоротилися до найнижчого рівня з часів повномасштабного вторгнення в Україну. Поки західні санкції обмежують продажі та змушують до більших знижок, Київ, своєю чергоб, продовжує атаки на нафтову інфраструктуру Крелмя, повідомило Міжнародне енергетичне агентство у щомісячному огляді ринку.
У рамках зниження наступального потенціалу російського агресора 11-го та у ніч на 12 березня підрозділи Сил оборони України завдали серії уражень по військових об’єктах противника.