Литва офіційно вийшла з міжнародної Конвенції щодо касетних боєприпасів
Джерело: LRT
У четвер, 6 березня, Литва офіційно вийшла з міжнародної конвенції про заборону на придбання, використання або виробництво касетних боєприпасів.
У виданні нагадали, що Сейм Литви ухвалив рішення про вихід із Конвенції ще в липні минулого року. На початку осені країна передала відповідні документи до ООН, після чого розпочався шестимісячний відлік до набрання чинності цього рішення. Цей термін завершився 6 березня.
Литва вийшла з конвенції про заборону касетних боєприпасів, пояснивши це тим, що Росія використовує такі боєприпаси. Країна вважає, що для ефективного стримування потенційного агресора необхідно мати доступ до всіх видів зброї.
Критики використання цих боєприпасів у військових конфліктах зазначають, що їх важко контролювати, що призводить до непропорційного ризику для цивільних осіб.
Литовські чиновники обіцяють мінімізувати потенційний негативний вплив цієї зброї, наскільки це можливо, зокрема, розробивши алгоритм для оперативного збору нерозірваних боєприпасів після будь-якої військової операції.
- 18 Липня парламент Литви проголосував за вихід з Конвенції про заборону виробництва, накопичення, використання та передачу касетних боєприпасів.
Обсяг експорту російської сирої нафти за чотири тижні до 1 червня впав до 3,24 млн барелів на добу – це на 170 тис. барелів менше, ніж за минулий період. Падіння експорту перевершило перше за два місяці незначне зростання цін на основні експортні сорти. Обсяги експорту впали на 12% порівняно з квітнем, тоді як прибутки – на 39%.
Кандидат від Демократичної партії Південної Кореї Лі Чже Мьон переміг на дострокових президентських виборах, – через шість місяців після того, як публічно виступив проти воєнного стану, запровадженого його попередником.
Американський актор Клінт Іствуд повідомив, що інтервʼю, котре оприлюднила австрійська газета Kurier, насправді є фіктивним.
Міністерство оборони США має намір включити Гренландію у зону відповідальності Північного командування збройних сил, котре займається забезпеченням оборони Північної Америки. Рішення має символічне й стратегічне значення, позаяк тісніше інтегрує острів до американської системи оборони, особливо у контексті посилення впливу в Арктиці.
Франція надасть Україні додаткові 200 млн євро для підтримки проєктів з відбудови та інтеграції з європейським ринком. Як зауважив прем’єр-міністр Денис Шмигаль, відповідної домовленості досягнули під час зустрічі з главою французького уряду Франсуа Байру у Парижі.