Литва передала Україні ПЗРК малої дальності разом з ракетами
“Литва продовжує надавати життєво важливу підтримку обороні України. Нова поставка сучасних переносних зенітно-ракетних комплексів прибула до України, посилюючи її здатність протистояти жорстокій агресії Росії”, — повідомило литовське Міноборони в Х.
На сайті відомства йдеться, що ПЗРК малої дальності з ракетами прибули в Україну наприкінці минулого тижня.
З початку війни Литва надала Україні військову підтримку на суму понад 767 млн євро. Загальна підтримка Литви Україні перевищила півтора мільярда євро.
- 30 січня міністр оборони Швеції Пол Йонсон заявив, що країна погодилася надати найбільший на сьогодні пакет допомоги Україні вартістю 13,5 мільярда шведських крон (1,23 мільярда доларів).
- Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс заявив, що якби Київ запросив розміщення військ деяких західних країн, включно з Литвою, в Україні, це питання обговорювалося б із союзниками, і литовський прапор там був би присутній.
У Фінляндії після оголошення Google про інвестиції на 13 мільярдів євро в ШІ-інфраструктуру посилилася дискусія про навантаження дата-центрів на енергосистему. Опозиція закликає запровадити загальнонаціональну систему дозволів для таких об’єктів, щоб уникнути дефіциту електроенергії та стрибків цін.
Ізраїль заявив про знищення підземної інфраструктури “Хезболли” на хребті Алі аль-Тахер у південному Лівані. Для підриву, за даними ізраїльської сторони, використали понад 1 100 тонн вибухівки, а після вибуху USGS зафіксувала землетрус магнітудою 4,1.
Один із найвідоміших середньовічних артефактів Європи – гобелен із Байо – вперше від часу свого створення майже тисячу років тому виставили у Великій Британії. 70-метрове полотно тимчасово передали Британському музею з Франції.
Марокко відкинуло звинувачення у причетності до масового переходу понад 70 тисяч людей до іспанської Сеути в липні. У Рабаті заявили, що доказів участі марокканської влади немає, а країну намагаються використати у внутрішній політичній боротьбі в Іспанії.
Дводенний космічний саміт у Парижі мав продемонструвати готовність Європи серйозно інвестувати у власний космічний сектор. Натомість він показав, що без значно більших державних витрат ЄС і далі залежатиме від США у доступі до космосу.