Литва вимагає більше грошей для України з бюджету ЄС

Джерело: Reuters

Міністерка фінансів Литви Гінтаре Скайсте 16 вересня заявила, що Європейський Союз повинен виділити більше грошей на підтримку України у своєму переглянутому довгостроковому бюджеті та поповнити кошти на військову мобільність ЄС.

У рамках перегляду бюджету ЄС на 2021-2027 роки Європейська комісія в червні запропонувала 50 мільярдів євро грантів і позик для України.

Цього року ЄС виплатить Україні 18 мільярдів євро у вигляді пільгових позик, але, якщо запропоновані 50 мільярдів залишиться, Україна отримуватиме лише 12,5 мільярдів щорічно з 2024 по 2027 рік.

“Якщо ви розділите суму євро, яка є в пропозиції, на чотири роки, сума буде нижчою, ніж цього року. Отже, наша пропозиція полягає в тому, що, можливо, ми можемо мати той самий рівень, який був у 2023 році. Якщо ми матимемо такий же рівень, як у 2023 році, це буде 72 мільярди”, — сказала Скайсте.

Вона також зазначила, що перегляд бюджету ЄС має також додати гроші на військову мобільність – дороги, порти, мости та аеропорти, які дозволяють збройним силам швидко пересуватися, – оскільки 1,7 мільярда євро, які були спочатку виділених на ці цілі, недостатньо.

“Ми бачимо, що потреба в інфраструктурі військової мобільності зростає. Тільки для Литви вона перевищує мільярд євро”, – сказала вона.

Уряди ЄС прагнуть досягти угоди щодо переглянутого бюджету на 2021-2027 роки до кінця 2023 року.

Глава Росії Володимир Путін вважає, що його армія перемагає на фронті, тож він готовий продовжувати наступ, щоб повністю контролювати Донбас, повідомили джерела у розвідці та серед військових кількох західних країн.

Голова Костянтинівської міської військової адміністрації Сергій Горбунов 18 лютого оприлюднив фото наслідки чергвоої атаки російських військ. Цього разу окупанти скинули три керовані авіабомби ФАБ-250 на три багатоповерхівки у місті.

Гендиректор німецького оборонного концерну Rheinmetall Армін Паппергер не очікує, що російсько-українська війна завершиться найближчим часом, оскільки Росія не зацікавлена у припиненні бойових дій.

Українська делегація на переговорах у Женеві розділилася на два крила через розбіжності стосовно термінів можливого укладення мирної угоди.

Європейський парламент наполягає на цілковитій забороні російської сталі, аби обмежити доходи Москви, втім, кілька урядів ЄС все ще покладаються на її імпорт. Предметні переговори розпочнуться наступного тижня.