Литва вимагає більше грошей для України з бюджету ЄС

Джерело: Reuters

Міністерка фінансів Литви Гінтаре Скайсте 16 вересня заявила, що Європейський Союз повинен виділити більше грошей на підтримку України у своєму переглянутому довгостроковому бюджеті та поповнити кошти на військову мобільність ЄС.

У рамках перегляду бюджету ЄС на 2021-2027 роки Європейська комісія в червні запропонувала 50 мільярдів євро грантів і позик для України.

Цього року ЄС виплатить Україні 18 мільярдів євро у вигляді пільгових позик, але, якщо запропоновані 50 мільярдів залишиться, Україна отримуватиме лише 12,5 мільярдів щорічно з 2024 по 2027 рік.

“Якщо ви розділите суму євро, яка є в пропозиції, на чотири роки, сума буде нижчою, ніж цього року. Отже, наша пропозиція полягає в тому, що, можливо, ми можемо мати той самий рівень, який був у 2023 році. Якщо ми матимемо такий же рівень, як у 2023 році, це буде 72 мільярди”, — сказала Скайсте.

Вона також зазначила, що перегляд бюджету ЄС має також додати гроші на військову мобільність – дороги, порти, мости та аеропорти, які дозволяють збройним силам швидко пересуватися, – оскільки 1,7 мільярда євро, які були спочатку виділених на ці цілі, недостатньо.

“Ми бачимо, що потреба в інфраструктурі військової мобільності зростає. Тільки для Литви вона перевищує мільярд євро”, – сказала вона.

Уряди ЄС прагнуть досягти угоди щодо переглянутого бюджету на 2021-2027 роки до кінця 2023 року.

На початку повномасштабної війни родина з Одеси надала свою порожню квартиру українським військовим як тимчасовий прихисток. Про це йдеться в особистій історії, опублікованій у соцмережі Threads, події якої датуються 2023 роком.

У тимчасово окупованому Криму вже другий день спостерігається відсутність бензину популярних марок А92 та А95 через нестабільну роботу переправи у Керченській протоці внаслідок шторму.

Сили безпілотних систем оприлюднили добірку найрезультативніших глибинних уражень по стратегічних об’єктах на території РФ, зокрема нафтопереробних заводах, що забезпечують ворожу армію пальним.

У ЗСУ стартувала третя хвиля впровадження системи обліку військовослужбовців “Імпульс”, котра відтепер починає працювати у підрозділах Сил безпілотних систем. Система забезпечує щоденний облік особового складу, пришвидшує обробку даних та закладає основу для цифрової трансформації війська.

Сили оборони у межах зниження воєнно-економічного потенціалу російського агресора уразили Туапсинський нафтопереробний завод, нафтогазовий термінал “Таманьнєфтєгаз”, нафтобазу Росрезерву та низку інших об’єктів російських загарбників.