Литва вимагає більше грошей для України з бюджету ЄС
Джерело: Reuters
Міністерка фінансів Литви Гінтаре Скайсте 16 вересня заявила, що Європейський Союз повинен виділити більше грошей на підтримку України у своєму переглянутому довгостроковому бюджеті та поповнити кошти на військову мобільність ЄС.
У рамках перегляду бюджету ЄС на 2021-2027 роки Європейська комісія в червні запропонувала 50 мільярдів євро грантів і позик для України.
Цього року ЄС виплатить Україні 18 мільярдів євро у вигляді пільгових позик, але, якщо запропоновані 50 мільярдів залишиться, Україна отримуватиме лише 12,5 мільярдів щорічно з 2024 по 2027 рік.
“Якщо ви розділите суму євро, яка є в пропозиції, на чотири роки, сума буде нижчою, ніж цього року. Отже, наша пропозиція полягає в тому, що, можливо, ми можемо мати той самий рівень, який був у 2023 році. Якщо ми матимемо такий же рівень, як у 2023 році, це буде 72 мільярди”, — сказала Скайсте.
Вона також зазначила, що перегляд бюджету ЄС має також додати гроші на військову мобільність – дороги, порти, мости та аеропорти, які дозволяють збройним силам швидко пересуватися, – оскільки 1,7 мільярда євро, які були спочатку виділених на ці цілі, недостатньо.
“Ми бачимо, що потреба в інфраструктурі військової мобільності зростає. Тільки для Литви вона перевищує мільярд євро”, – сказала вона.
Уряди ЄС прагнуть досягти угоди щодо переглянутого бюджету на 2021-2027 роки до кінця 2023 року.
- 8 вересня Литва передала Україні півтора мільйона боєприпасів. У міністерстві оборони Литви також зазначили, що незабаром в Україну будуть передані ракетні комплекси NASAMS, засоби протидії, матеріально-технічне обладнання та інше забезпечення.
- Литовська Республіка у межах співпраці та допомоги у відбудові енергосистеми передала українській стороні вже другий потужний силовий автотрансформатор.
- Член Сейму Литовської Республіки Арвідас Анусаускас 24 серпня заявив, що Литва надсилає черговий пакет військової підтримки України на суму 41 мільйон євро.
- Уряд Литви ухвалив виділення Україні 800 тисяч євро, які скерують на підготовку типового проєкту школи та зміцнення адміністративного потенціалу Агентства з питань відновлення України.
- Під час онлайн-зустрічі з очільником МОЗ України Віктором Ляшком канцлерка уряду Литви Гедре Бальчітіте повідомила, що її країна виділить 6 мільйонів євро на розвиток української системи реабілітації.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.