Литва вимагає більше грошей для України з бюджету ЄС

Джерело: Reuters

Міністерка фінансів Литви Гінтаре Скайсте 16 вересня заявила, що Європейський Союз повинен виділити більше грошей на підтримку України у своєму переглянутому довгостроковому бюджеті та поповнити кошти на військову мобільність ЄС.

У рамках перегляду бюджету ЄС на 2021-2027 роки Європейська комісія в червні запропонувала 50 мільярдів євро грантів і позик для України.

Цього року ЄС виплатить Україні 18 мільярдів євро у вигляді пільгових позик, але, якщо запропоновані 50 мільярдів залишиться, Україна отримуватиме лише 12,5 мільярдів щорічно з 2024 по 2027 рік.

“Якщо ви розділите суму євро, яка є в пропозиції, на чотири роки, сума буде нижчою, ніж цього року. Отже, наша пропозиція полягає в тому, що, можливо, ми можемо мати той самий рівень, який був у 2023 році. Якщо ми матимемо такий же рівень, як у 2023 році, це буде 72 мільярди”, — сказала Скайсте.

Вона також зазначила, що перегляд бюджету ЄС має також додати гроші на військову мобільність – дороги, порти, мости та аеропорти, які дозволяють збройним силам швидко пересуватися, – оскільки 1,7 мільярда євро, які були спочатку виділених на ці цілі, недостатньо.

“Ми бачимо, що потреба в інфраструктурі військової мобільності зростає. Тільки для Литви вона перевищує мільярд євро”, – сказала вона.

Уряди ЄС прагнуть досягти угоди щодо переглянутого бюджету на 2021-2027 роки до кінця 2023 року.

Жінка разом із сином змогла пішки вийти з прифронтової Костянтинівки до Дружківки, подолавши небезпечний шлях разом із собакою та котом.

У квітні Україна здійснила 21 удар по російських нафтових об’єктах, що призвело до падіння виробництва нафтопродуктів у РФ до рівня 2009 року.

В Євросоюзі знову можуть повернутися до питання санкцій проти глави Російської православної церкви патріарха Кирила. У Києві вважають, що після зміни влади в Угорщині з’явився шанс просунути це рішення, яке раніше неодноразово блокував Будапешт.

Бельгія поінформувала Раду Європи про намір стати однією із держав-засновниць Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.

Центр протидії дезінформації заперечив інформацію про нібито запровадження в Україні “трудової повинності”, наголосивши, що жодних відповідних законопроєктів не існує.