Майже 4 тисячі постраждалих внаслідок війни українців евакуйовано на лікування за кордон – МОЗ

Джерело: Міністерство охорони здоров’я України.

Близько 3 949 постраждалих від повномасштабної війни українців евакуйовано на лікування до закордонних клінік.

Від початку повномасштабної війни Росії проти України тривають евакуаційні рейси для постраждалих громадян, організовані у межах співпраці Міністерства охорони здоров’я з Єврокомісією та ВООЗ.

Загалом завдяки такій взаємодії вже вдалося направити на лікування та/або реабілітацію за кордон 3 949 українців.

Така медична евакуація та транспортування громадян здійснюється безоплатно, адже всі видатки за лікування взяли на себе уряди країн-партнерок, які приймають пацієнтів.

Насамперед до закордонних клінік направляють:

  • пацієнтів із травмами, які потребують надання третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги;
  • пацієнтів, які потребують надання комбустіологічної допомоги (у разі опіків);
  • дітей з новоутвореннями, які потребують надання високоспеціалізованої медичної допомоги;
  • дорослих пацієнтів з новоутвореннями, які потребують надання високоспеціалізованої медичної допомоги;
  • дітей з орфанними захворюваннями.

Кожен випадок медичної евакуації вимагає окремого підходу, однак, зазвичай, підготовка пацієнта триває від 3-4 днів до 2 тижнів. У разі потреби у сторонній допомозі та підтримці через важкий стан або необхідність у подальшому післяопераційному догляді пацієнта можуть супроводжувати родичі або близькі.

Російські окупанти вдарили дроном по супермаркету у Дніпровському районі Херсона. Унаслідок атаки постраждали четверо людей.

Російські окупанти атакували об’єкти Нафтогазу у Запорізькій і Дніпропетровській областях. Внаслідок атаки поранений співробітник компанії.

Жінка разом із сином змогла пішки вийти з прифронтової Костянтинівки до Дружківки, подолавши небезпечний шлях разом із собакою та котом.

У квітні Україна здійснила 21 удар по російських нафтових об’єктах, що призвело до падіння виробництва нафтопродуктів у РФ до рівня 2009 року.

В Євросоюзі знову можуть повернутися до питання санкцій проти глави Російської православної церкви патріарха Кирила. У Києві вважають, що після зміни влади в Угорщині з’явився шанс просунути це рішення, яке раніше неодноразово блокував Будапешт.