Майже усі великі банки Киргизстану зупинили перекази до Росії — росЗМІ

Джерело: росЗМІ

Великі банки Киргизстану призупинили перекази між російськими та киргизькими банками через нові санкції проти Росії.

Зокрема до списку увійшли: Бакай Банк, Демір Банк, Дос-Кредобанк, Керемет Банк, Банк Азії, Оптіма Банк, Елдік Банк (РСК Банк), Киргизкомерцбанк, MBANK та Киргизький інвестиційно-кредитний банк (KICB).

Національний банк Киргизстану пояснив, що комерційні банки зобов’язані дотримуватися законів про боротьбу з фінансуванням тероризму та відмиванням грошей. Це включає перевірку клієнтів у межах політики “Знай свого клієнта” та надання документів, що підтверджують законність операцій та джерел коштів. Банки несуть відповідальність за збереження вкладів та зобов’язані оцінювати та знижувати ризики, включаючи дотримання норм у сфері протидії фінансуванню тероризму та легалізації злочинних доходів.

Пояснюється, що у відповідь на антиросійські обмеження банки Киргизстану почали вживати додаткових заходів, щоб не потрапити під вторинні санкції. Зокрема, посилили перевірку клієнтів та контрагентів щодо їхнього перебування у санкційних списках.

Ми повідомляли, що банки Казахстану, Узбекистану, Киргизстану та Таджикистану почали частіше відмовлятися у прийомі коштів від компаній РФ. Банки пояснюють це тим, що не хочуть “потрапити під роздачу у зв’язку з санкціями США”.

Це випливає з огляду діяльності транспортних компаній ПЕК, Digital ЗЕД, GTL та Logita Trade.

Зауважується, що частка відмов у платежах через банки Центральної Азії лише у липні зросла до 30%.

Банки запитують все більше додаткових документів і пояснень, зокрема стосовно даних про компанії, засновників, клієнтів, джерела коштів та деталі угод. Проблеми посилилися у другому кварталі 2024 року і виникають навіть за платежів національними валютами.

Найбільше проблем виникає при оплаті товарів через банки Середньої Азії в інші країни, зокрема Китай, — заявила засновниця Digital ЗЕД Анна Фомічова.

Формат транскордонних переказів змінюється щодня і компанії постають перед труднощами, зокрема й щодо зростання кількості повернень та відмов у переказах. Проблеми з переказами підтвердили у Торгово-промисловій палаті РФ.

Раніше ми повідомляли, що один з найбільших державних банків Китаю, Bank of China, заявив про відмову співпрацювати з Московською біржею після запровадження чергових санкції США.

Заступник радника Білого дому з питань національної безпеки з питань міжнародної економіки Дейліп Сінгх повідомив, що США спільно з союзниками готові посилити санкції та експортний контроль, щоб запобігти китайсько-російській торгівлі, що загрожує їхній безпеці на тлі триваючої російсько-української війни.

Також стало відомо, що понад 98% китайських банків перестали приймати прямі платежі з Росії, що може створити серйозні проблеми для російського бізнесу. Згідно з російськими ЗМІ, відмови в обслуговуванні почалися в липні, коли місцеві банки Китаю, котрі раніше стабільно співпрацювали з російськими компаніями, масово припинили проводити транзакції.

Регіональні китайські банки, котрі орієнтуються на внутрішній ринок, протягом місяців були основними партнерами для російських компаній. Але тепер російський бізнес змушений шукати альтернативні шляхи для фінансових операцій, використовуючи посередників у третіх країнах.

Раніше Сполучені Штати Америки готувалися запровадити обмеження проти Киргизстану за допомогу Росії в ухиленні від санкцій Заходу.

Російські війська намагаються розділити Україну по Дніпру, завдаючи ударів по мостах та енергетичній інфраструктурі. Водночас влада щотижня оновлює заходи протидії таким атакам.

У вівторок, 10 листопада, на українсько-румунському кордоні тимчасово обмежать рух транспортних засобів через пункт пропуску «Солотвино — Сігету-Мармацієй». Обмеження діятимуть з 08:00 до 16:00 на в’їзд до Румунії.

Увечері 9 листопада російські війська завдали удару безпілотниками по енергетичній інфраструктурі Первомайського району Миколаївської області. Внаслідок атаки понад 60 тисяч споживачів залишилися без електроенергії.

Європейські країни нарощують військову та фінансову підтримку України, однак поки не можуть повністю компенсувати можливе скорочення американської допомоги. Найбільша залежність Києва від Вашингтона зберігається у трьох сферах: протиповітряній обороні, військовій розвідці та супутниковому зв’язку.

Школи у прифронтових регіонах України краще пристосувалися до дистанційного навчання під час відключень електроенергії, ніж заклади в інших областях. Зокрема, 75% освітян у прифронтових громадах можуть без труднощів вийти на зв’язок під час знеструмлень. У неприфронтових регіонах цей показник становить 50%.