Макрон вирушив до Німеччини у межах першого за 24 роки візиту глави Франції

Джерело: Reuters

26 травня президент Франції Еманюель Макрон прибуває до Німеччини з триденним державним візитом, після чого має відбутися двостороннє засідання Кабінету міністрів. Дві найбільші сили Європейського Союзу прагнуть продемонструвати єдність перед парламентськими виборами до ЄС наступного місяця.

Поїздка Макрона є першим візитом президента Франції до Німеччини за 24 роки.

Візит розглядатиметься як перевірка рівня німецько-французьких відносин, котрі є рушійною силою формування політики ЄС, у час серйозних викликів для Європи: від війни РФ проти України до можливого обрання Дональда Трампа президентом США.

Макрон та канцлер Німеччини Олаф Шольц мають різні стилі керівництва та публічно сперечалися з питань від оборони до ядерної енергетики. Однак нині вони досягли компромісів у багатьох галузях, дозволяючи ЄС укладати угоди та виступати більш єдиним фронтом.

Дві країни також зійшлися у думці про необхідність розширення блоку ЄС на схід.

Проте, все ще існують фундаментальні прогалини в основних питаннях. Однією з ключових таких прогалин є європейська оборона, зокрема, якщо Трамп переможе на президентських виборах у США 5 листопада. Експерти з питань оборони вважають його набагато менш передбачувано надійним союзником Європи, ніж президента Джо Байдена.

Франція, котра має ядерну зброю, наполягає на тому, щоб Європа була більш самостійною в питаннях оборони.

Тоді як Німеччина наполягає на відсутності надійної альтернативи військовій парасольці США, наголошуючи, що Європа не має часу чекати, поки вітчизняна оборонна промисловість буде готова протистояти загрозі з боку Росії.

Так, нещодавно Шольц виключив можливість появи в Європейського Союзу власного ядерного озброєння. Раніше про необхідність обговорення цього питання заявляли глава Франції Емманюель Макрон та президент Польщі Анджей Дуда.

  • Прямий збройний конфлікт НАТО з Росією ближче, ніж багато хто думає, попереджає експерт з ракетних технологій та науковий співробітник докторантури університету в Осло Фабіан Гоффман.
  • Через свої імперські амбіції Росія становить найбільшу та найгострішу загрозу для країн НАТО. У разі “заморожування” війни в Україні, Москві знадобиться шість-десять років, щоб відновити свою армію.
  • В РФ прокоментували можливе розміщення ядерного озброєння на території Фінляндії, заявивши, що Москва “не залишить без відповіді” такий крок.

Сили безпілотних систем оприлюднили добірку найрезультативніших глибинних уражень по стратегічних об’єктах на території РФ, зокрема нафтопереробних заводах, що забезпечують ворожу армію пальним.

У ЗСУ стартувала третя хвиля впровадження системи обліку військовослужбовців “Імпульс”, котра відтепер починає працювати у підрозділах Сил безпілотних систем. Система забезпечує щоденний облік особового складу, пришвидшує обробку даних та закладає основу для цифрової трансформації війська.

Сили оборони у межах зниження воєнно-економічного потенціалу російського агресора уразили Туапсинський нафтопереробний завод, нафтогазовий термінал “Таманьнєфтєгаз”, нафтобазу Росрезерву та низку інших об’єктів російських загарбників.

У Держдумі РФ анонсували можливе відключення мобільного інтернету в новорічну ніч. Новорічні обмеження є продовженням політики цифрового контролю та фільтрації мережі, при якій працюють лише схвалені Кремлем ресурси.

Країни ЄС планують ухвалити 20-й пакет санкцій, щоб посилити економічний тиск на Москву. Обмеження охоплять фізичних та юридичних осіб, причетних до викрадення та “перевиховання” українських дітей, а також енергетичний і банківський сектори. Паралельно Європа розробляє плани гарантій безпеки для України у разі перемир’я.