Марс виявився планетою ураганних вітрів – нове дослідження показало швидкість до 160 км/год

Марс може виглядати спокійним із Землі, але насправді це планета лютих вітрів і закручених пилових вихорів, які несуться зі швидкістю ураганів. Нове дослідження, проведене на основі тисяч супутникових знімків, показало, що марсіанські вітри можуть досягати швидкості до 160 км/год – значно більше, ніж вважалося раніше.

Вчені з Центру космосу та придатності для життя Бернського університету, під керівництвом доктора Валентина Бікеля, використали методи глибокого навчання для аналізу понад 50 тисяч зображень, отриманих з орбітальних апаратів ExoMars Trace Gas Orbiter та Mars Express Європейського космічного агентства (ESA). Результати опубліковані в журналі Science Advances.

Команда ідентифікувала тисячі так званих “пилових дияволів” – закручених стовпів пилу, які утворюються під дією вітру. Їхній рух на поверхні планети дозволив ученим визначити реальну швидкість повітряних потоків.

“Ми змогли зафіксувати пилових дияволів на більш ніж 50 тисяч знімках, а потім проаналізували близько 300 із них за допомогою стереозображень, щоб виміряти швидкість їхнього руху”, – пояснює Валентин Бікель.

Його колега, професор Ніколас Томас, який керував розробкою камери CaSSIS, додає: “Стереозображення роблять із затримкою в кілька секунд, що дозволяє бачити рух у реальному часі. Якщо скласти такі кадри в послідовність, можна буквально спостерігати, як пилові дияволи танцюють поверхнею Марса”.

Дослідження показало, що пилові дияволи та вітри, які їх формують, можуть розвивати швидкість до 44 м/с (приблизно 160 км/год) – у кілька разів більше, ніж попередні оцінки. Для порівняння, раніше вважалося, що максимальні пориви не перевищують 100 км/год.

“Такі потужні вітри можуть піднімати у повітря набагато більше пилу, ніж ми думали раніше. Це має величезне значення для розуміння марсіанського клімату”, – зазначає Бікель.

Дані також дозволили вперше створити глобальну карту вітрових зон Марса – з урахуванням того, коли і де швидкість достатня для підняття пилу з поверхні.

За словами співавторки дослідження Даніели Тірш із Німецького аерокосмічного центру (DLR), результати мають велике значення для планування майбутніх місій на Марс.

“Розуміння поведінки вітрів є критично важливим для безпечного приземлення апаратів і роботи техніки на поверхні, – пояснює вона. – Завдяки новим даним ми можемо точніше моделювати атмосферу Марса і передбачати ризики, пов’язані з бурями”.

Отримані результати допоможуть і в дослідженнях формування дюн, схилів, а також у розробці кліматичних моделей планети.

Команда Бікеля планує продовжити спостереження за пиловими дияволами, координуючи роботу камер CaSSIS і HRSC.
“У перспективі це дозволить зробити планування марсіанських місій значно ефективнішим”, – підсумовує Бікель.

  • Марсохід NASA Perseverance виявив у висохлому руслі річки каміння, яке може містити ознаки мікроскопічного життя, що існувало на Марсі мільярди років тому.
  • В об’єктив марсохода NASA Perseverance потрапив загадковий камінь вулканоподібної форми на поверхні Червоної планети, який нагадує давній пошарпаний бойовий шолом.

Російські окупанти майже всю ніч атакували Одесу. Внаслідок ворожого обстрілу пошкоджено інфраструктуру, автомобілі, офісне приміщення та скління приватних будинків.

Через 74 роки після катастрофи літака Pan Am біля берегів Пуерто-Рико дослідники нарешті знайшли його уламки на дні Атлантичного океану. Ця аварія свого часу забрала життя 52 людей і стала поштовхом до запровадження сучасних передпольотних інструктажів з безпеки для пасажирів. 

Дослідники розробили метод реанімації одного з найпотужніших антибіотиків – ванкоміцину, до якого стійкість багатьох небезпечних бактерій значно зросла. Замість розробки принципово нового препарату, науковці поєднали його зі спеціальною допоміжною молекулою (ад’ювантом), яка блокує захисні механізми мікроорганізмів.

Близько 201 мільйона років тому масове вимирання наприкінці тріасового періоду супроводжувалося масштабними й тривалими лісовими пожежами, які охопили Європу. Як з’ясували науковці, головним каталізатором та “паливом” для цього пекельного циклу стали не дерева, а стародавні папороті.

За даними Укргідрометцентру, 23 липня на Київщині та в столиці прогнозується мінлива хмарність, опадів синоптики не прогнозують.