Мая Санду: Росія посилила втручання у вибори Молдови, націлившись на діаспору
Президентка Молдови Мая Санду звинуватила Росію в активізації втручання у парламентські вибори, заплановані на 28 вересня 2025 року, зокрема через вплив на молдовську діаспору за кордоном. Про це вона заявила в інтерв’ю Financial Times.
Санду, чия проєвропейська партія “Дія і солідарність” прагне зберегти більшість у парламенті, зазначила, що Москва посилила онлайн-кампанію з дезінформації. “Росіяни націлилися на діаспору”, – сказала вона, звинувативши Кремль у використанні російських православних священників для поширення пропаганди та мережі ботів “Матрьошка” для створення фейкового контенту, який видають за матеріали легітимних іноземних ЗМІ.
За оцінкою президентки, у 2024 році Росія витратила на втручання у вибори Молдови суму, еквівалентну 1% ВВП країни. Вона також зазначила, що тактика Москви еволюціонує: найманці Кремля провокують заворушення у молдовських в’язницях. “Росія використовує дійсно дуже широкий спектр інструментів, намагаючись подолати наші інституції”, – сказала вона.
Санду нагадала, що торік молдовські спецслужби викрили “безпрецедентний” наступ Росії на виборчий процес, включно з фінансуванням скупки голосів через мережу посередників. Вона також висловила побоювання щодо повторення подій 2024 року, коли російські агенти влаштовували фальшиві повідомлення про замінування виборчих дільниць за кордоном, зокрема в Німеччині.
Під час виступу в Європейському парламенті в Страсбурзі Санду закликала ЄС врахувати досвід Молдови. “Я хочу, щоб ЄС навчався на нашому досвіді”, – сказала вона Financial Times перед промовою. “Молдова – крихка демократія, але ми бачимо, що деякі речі, які Росія робить у Молдові, потім експортуються в інші місця. Ми не повинні недооцінювати небезпеку для наших демократій”.
Президентка підкреслила, що інтеграція до ЄС є єдиним шляхом для збереження демократії в Молдові. “Ми віримо, що ЄС має знайти рішення, щоб і Молдова, і Україна змогли перейти до наступних етапів”, – зазначила вона. Проте прогрес Молдови на шляху до ЄС гальмує через пов’язаність із заявкою України, яку блокує прем’єр Угорщини Віктор Орбан.
Парламентські вибори Санду назвала останньою перешкодою на шляху до членства в ЄС. Однак її партія зіткнулася з потужною опозицією: ексгенпрокурор Олександр Стояногло створив коаліцію “Альтернативний блок” із трьох партій, яка номінально підтримує євроінтеграцію, але, за словами Санду, прагне повернути Молдову до сфери впливу Росії. У вівторок вона заявила в Європарламенті, що Кремль намагається “захопити Молдову через виборчі урни”.
- 30 липня після засідання Вищої ради безпеки Молдови президентка Мая Санду повідомила, що Росія готує безпрецедентне втручання у майбутні парламентські вибори, щоб домогтися зміни чинного уряду.
- У серпні лідер опозиції Угорщини Петер Мадяр звинуватив Росію у використанні розвідувальних служб для дискредитації його кампанії проти прем’єр-міністра Віктора Орбана, найближчого союзника Кремля в ЄС.
7 жовтня Верховна Рада розгляне проєкт закону “Про Кіберсили Збройних Сил України”. Нині у ЗСУ триває процес нарощення спроможностей із боротьби в кіберпросторі.
Вперше в історії НАТО Військово-Морські Сили Збройних Сил України очолили та здійснювали планування, координацію та управління силами умовного противника (OPFOR) під час навчань REPMUS/Dynamic Messenger 25 у Португалії.
Сили оборони 6 жовтня уразили об’єкти російського військово-промислового комплексу на території РФ та термінал перевалки нафти у тимчасово окупованому Криму.
Губернатор Каліфорнії Ґевін Ньюсом заявив, що подасть позов проти адміністрації президента США Дональда Трампа. Причиною стало рішення федерального уряду федералізувати 300 військовослужбовців Національної гвардії Каліфорнії та розгорнути їх у штаті Орегон – наступного дня після того, як суд заблокував аналогічну спробу щодо гвардії Орегону.
У Службі зовнішньої розвідки України повідомили, що російські архіви припинили видачу справ репресованих за часів сталінських чисток історикам та представникам громадськості. За законодавством РФ справу репресованого може отримати будь-яка зацікавлена особа через 75 років після її закриття. Проте російські бюрократи посилаються на наказ “росархіва” № 38 від 20 березня 2025 року про порядок віднесення документів до “службової інформації обмеженого поширення”.