Механізм прокрастинації: вчені виявили в мозку «гальмо» мотивації
Джерело: Wired
Вчені описали механізм у мозку, який може пояснювати прокрастинацію – схильність відкладати справи, що пов’язані з дискомфортом, навіть якщо вони дають відчутну користь або винагороду. Йдеться про нейронний зв’язок, який пригнічує готовність діяти у відповідь на очікування неприємного досвіду.
Дослідження провела група під керівництвом нейробіолога Кен-ічі Амеморі з Кіотського університету. Його метою було з’ясувати, як саме мозок знижує мотивацію, коли завдання пов’язане зі стресом, покаранням або неприємними відчуттями.
Для експерименту використали макак – тварин, яких часто застосовують для вивчення прийняття рішень і мотивації. Двох макак навчили виконувати серію завдань на вибір. На першому етапі після обмеження води вони могли натиснути один із двох важелів: один давав меншу кількість рідини, інший – більшу. Так дослідники перевіряли, як цінність винагороди впливає на готовність діяти.
На наступному етапі до експерименту додали неприємний фактор. Мавпи могли обрати: випити помірну кількість води без наслідків або більшу кількість за умови, що в обличчя подадуть струмінь повітря. Попри більшу винагороду, цей варіант супроводжувався дискомфортом.
Після появи неприємного стимулу мотивація тварин помітно знизилася – вони рідше починали виконувати завдання. Це дозволило виявити мозковий ланцюг, який працює як “гальмо” мотивації під час очікування негативного досвіду. Йдеться про зв’язок між вентральним стріатумом і вентральним палідумом – структурами базальних гангліїв, що беруть участь у системі винагороди, задоволення та мотивації.
Нейронний аналіз показав: коли мозок очікує неприємну подію або можливе покарання, вентральний стріатум активується та надсилає гальмівний сигнал до вентрального палідуму, який зазвичай запускає намір діяти. У результаті зменшується імпульс розпочати дію, якщо вона пов’язана з негативними відчуттями.
Щоб перевірити роль цього зв’язку, у дослідженні, опублікованому в журналі Current Biology, застосували хемогенетичний метод. За допомогою спеціального препарату дослідники тимчасово порушили взаємодію між двома ділянками мозку. Після цього макаки знову почали активно братися за завдання – навіть ті, що супроводжувалися струменем повітря.
Водночас препарат не змінив поведінку у тестах, де винагорода не поєднувалася з покаранням. Це свідчить, що ланцюг EV-PV не регулює мотивацію загалом, а активується саме тоді, коли очікується дискомфорт. Небажання виконувати неприємні завдання формується поступово разом із посиленням взаємодії між цими ділянками мозку.
Результати також можуть бути важливими для розуміння депресії та шизофренії, при яких часто спостерігається різке зниження ініціативи й активності. Водночас автор дослідження наголошує, що цей механізм має захисну роль.
“Перепрацювання дуже небезпечне. Цей ланцюг захищає нас від вигорання”, – сказав Амеморі.
Він підкреслив, що будь-яке втручання у цей нейронний механізм потребує обережності, адже необхідні додаткові дослідження, щоб не порушити природні захисні процеси мозку.
- Прокрастинація – схильність без потреби відкладати виконання завдань, навіть коли це має негативні наслідки, – може бути пов’язана не лише з поведінковими звичками, а й із біологічними та генетичними чинниками. До такого висновку дійшли дослідники з Китайської академії наук та інших наукових установ Китаю.
У вівторок, 10 березня, президент США Дональд Трамп підтвердив повну ліквідацію десяти іранських суден, призначених для встановлення мін. Він також вимагає від Тегерана негайно очистити Ормузьку протоку від вибухових пристроїв.
Незалежна міжнародна слідча комісія ООН оприлюднила новий звіт, у якому офіційно визнала примусове вивезення українських дітей до Росії воєнним злочином та злочином проти людяності, наголосивши на особистій відповідальності Володимира Путіна.
У понеділок, 9 березня, суд у Познані засудив до семи років позбавлення волі Лукаша Ш., який не лише з особливою жорстокістю вбив страуса на агрофермі, а й займався розповсюдженням наркотиків серед неповнолітніх.
Анонімна група активістів Secret Handshake знову привернула увагу до зв’язків Дональда Трампа з Джеффрі Епштейном, встановивши масштабну сатиричну інсталяцію на головній алеї американської столиці. Цього разу статуя відтворює знамениту сцену з “Титаніка” за участі чинного президента США та засудженого за секс-злочини покійного мільйонера.
Нове дослідження показало, що періодичне голодування не має переваг над звичайними дієтами для зниження ваги й лише незначно ефективніше, ніж повна відсутність змін у харчуванні.