Міністерство оборони витратило близько 27 мільярдів гривень на зброю, яку так і не отримало – Центр протидії корупції

Джерело: ЦПК

За інформацією Центру протидії корупції, Міністерство оборони України витратило близько 27 мільярдів гривень на озброєння, яке, у підсумку, так і не надійшло до України. Таку інформацію ЦПК отримав у відповідь на запит до Міноборони та від своїх джерел.

У ЦПК наголосили, що інформація про конкретні прострочені контракти прихована.

Наявність простроченої дебіторської заборгованості означає, що Міноборони перерахувало компаніям гроші, проте товар – зброю – так і не отримало в строк, передбачений контрактами.

Цифра у 27 млрд грн — це загальний обсяг простроченої дебіторської заборгованості розміром у 33 млрд грн, з якої вирахувано 5,86 млрд грн (заборгованість за речовим забезпеченням) та 1 млрд грн — приблизний розмір заборгованості за іншими програмами Міноборони. Ці розрахунки підтверджують джерела ЦПК.

У ЦПК нагадали, що з момент останнього повідомлення про наявність простроченої дебіторської заборгованості в Міноборони ця цифра зменшилася на 3 млрд грн — з 36 до 33 млрд грн.

У відомстві зауважили, що проєкт “Око за око” від фонду “Повернись живим” за суму у 400 млн гривень планує купити 300 мінометів 82-мм калібру, 200 крупнокаліберних кулеметів і 100 автоматичних 40-мм гранатометів. Тобто, за ці 27 млрд грн можна було закупити в 67 разів більше зброї.

За ці кошти також можна було б закупити сотні тисяч дронів на кшталт DJI Mavic 3, однак Міноборони України їх зовсім не закуповує.

  • Заступниця речника Міноборони США Сабріна Сінгх запевнила, що у США вистачить озброєння – як для забезпечення власних потреб, так і для надання військової допомоги Україні, яка протистоїть російській агресії.

28 вересня фракція “Європейська Солідарність” закликала терміново скликати закрите засідання погоджувальної ради та Верховної Ради через безперервний повітряний терор з боку Росії, повідомила співголова фракції Ірина Геращенко. Нардепка стала свідком удару по будівлі Національної академії наук України у Києві.

28 вересня міністри оборони країн Євросоюзу на зустрічі у Брюсселі не зробили нових заяв про передачу Україні ракет-перехоплювачів для систем Patriot із національних запасів. Про це повідомила Верховна представниця ЄС із закордонних справ та безпекової політики Кая Каллас.

З часу повномасштабного вторгнення Росія різко збільшила виробництво озброєнь, проте, тепер можливості військово-промислового комплексу досягли межі. У 2023–2025 роках три основні галузі, до яких належить військова продукція, — виробництво “інших транспортних засобів та обладнання”, “комп’ютерів, електронних та оптичних виробів” і “готових металевих виробів” — збільшили випуск у 1,9–2,1 раза, свідчать дані Росстату. Однак у наступні три роки їхнє зростання буде значно повільнішим, прогнозує Мінекономрозвитку РФ.

ЄС розробляє новий механізм координації заходів у відповідь на російські диверсії та інші гібридні атаки на тлі попереджень від європейських посадовців про те, що Москва готує нові операції по всьому континенту.

17-річну агентку російської воєнної розвідки засудили до десяти років позбавлення волі за коригування російських атак по Чернігівщині. Суд визнав її винною у державній зраді, вчиненій в умовах воєнного стану.