Міністерство оборони витратило близько 27 мільярдів гривень на зброю, яку так і не отримало – Центр протидії корупції
Джерело: ЦПК
За інформацією Центру протидії корупції, Міністерство оборони України витратило близько 27 мільярдів гривень на озброєння, яке, у підсумку, так і не надійшло до України. Таку інформацію ЦПК отримав у відповідь на запит до Міноборони та від своїх джерел.
У ЦПК наголосили, що інформація про конкретні прострочені контракти прихована.
Наявність простроченої дебіторської заборгованості означає, що Міноборони перерахувало компаніям гроші, проте товар – зброю – так і не отримало в строк, передбачений контрактами.
Цифра у 27 млрд грн — це загальний обсяг простроченої дебіторської заборгованості розміром у 33 млрд грн, з якої вирахувано 5,86 млрд грн (заборгованість за речовим забезпеченням) та 1 млрд грн — приблизний розмір заборгованості за іншими програмами Міноборони. Ці розрахунки підтверджують джерела ЦПК.
У ЦПК нагадали, що з момент останнього повідомлення про наявність простроченої дебіторської заборгованості в Міноборони ця цифра зменшилася на 3 млрд грн — з 36 до 33 млрд грн.
У відомстві зауважили, що проєкт “Око за око” від фонду “Повернись живим” за суму у 400 млн гривень планує купити 300 мінометів 82-мм калібру, 200 крупнокаліберних кулеметів і 100 автоматичних 40-мм гранатометів. Тобто, за ці 27 млрд грн можна було закупити в 67 разів більше зброї.
За ці кошти також можна було б закупити сотні тисяч дронів на кшталт DJI Mavic 3, однак Міноборони України їх зовсім не закуповує.
- Заступниця речника Міноборони США Сабріна Сінгх запевнила, що у США вистачить озброєння – як для забезпечення власних потреб, так і для надання військової допомоги Україні, яка протистоїть російській агресії.
4 червня президент Володимир Зеленський оприлюднив відкритий лист до глави Росії Володимира Путіна, у якому заявив про готовність до переговорів щодо завершення війни та припинення вогню.
Президент Володимир Зеленський заявив, що українська розвідка має дані про наміри Росії продовжувати війну проти України щонайменше до 2028 року та розглядає можливість втягування в конфлікт Білорусі.
4 червня, під час зустрічі з керівниками міжнародних інформаційних агентств, глава РФ Володимир Путін зроби низку суперечливих заяв, зокрема розповідаючи про наступ російських військ по всій лінії фронту, готовність вдарити “Орєшником” по міській інфраструктурі та водночас закликаючи Україну до переговорів “на основі компромісів”.
Єврокомісар із внутрішніх справ Магнус Бруннер заявив, що ініціативу окремих країн ЄС стосовно виключення українських чоловіків призовного віку з переліку осіб з програми тимчасового захисту, підтримує насамперед Україна.
Усі члени Європейського Союзу домовилися розпочати переговори з Україною та Молдовою щодо відкриття першого кластера у межах процесу вступ до блоку.