Міністерство оборони витратило близько 27 мільярдів гривень на зброю, яку так і не отримало – Центр протидії корупції
Джерело: ЦПК
За інформацією Центру протидії корупції, Міністерство оборони України витратило близько 27 мільярдів гривень на озброєння, яке, у підсумку, так і не надійшло до України. Таку інформацію ЦПК отримав у відповідь на запит до Міноборони та від своїх джерел.
У ЦПК наголосили, що інформація про конкретні прострочені контракти прихована.
Наявність простроченої дебіторської заборгованості означає, що Міноборони перерахувало компаніям гроші, проте товар – зброю – так і не отримало в строк, передбачений контрактами.
Цифра у 27 млрд грн — це загальний обсяг простроченої дебіторської заборгованості розміром у 33 млрд грн, з якої вирахувано 5,86 млрд грн (заборгованість за речовим забезпеченням) та 1 млрд грн — приблизний розмір заборгованості за іншими програмами Міноборони. Ці розрахунки підтверджують джерела ЦПК.
У ЦПК нагадали, що з момент останнього повідомлення про наявність простроченої дебіторської заборгованості в Міноборони ця цифра зменшилася на 3 млрд грн — з 36 до 33 млрд грн.
У відомстві зауважили, що проєкт “Око за око” від фонду “Повернись живим” за суму у 400 млн гривень планує купити 300 мінометів 82-мм калібру, 200 крупнокаліберних кулеметів і 100 автоматичних 40-мм гранатометів. Тобто, за ці 27 млрд грн можна було закупити в 67 разів більше зброї.
За ці кошти також можна було б закупити сотні тисяч дронів на кшталт DJI Mavic 3, однак Міноборони України їх зовсім не закуповує.
- Заступниця речника Міноборони США Сабріна Сінгх запевнила, що у США вистачить озброєння – як для забезпечення власних потреб, так і для надання військової допомоги Україні, яка протистоїть російській агресії.
У Харківській області внаслідок удару FPV-дрона по цивільному автомобілю постраждали троє осіб.
Президент РФ Володимир Путін заявив, що у разі відновлення переговорів між Росією та Україною місцем їхнього проведення може стати столиця Білорусі – Мінськ.
Триває 1587-ма доба повномасштабної російсько-української війни. За цей час втрати військ РФ в Україні у живій силі (вбиті та поранені) перевищили 1,4 млн осіб.
Глава РФ Володимир Путін визнав черги на АЗС та дефіцит окремих марок бензину, попри максимальне завантаження нафтопереробних заводів та використання накопичених резервів.
Криза пального у тимчасово окупованому Криму почала впливати на ринок праці: жителі повідомляють про затримки зарплат, звільнення та вимушені неоплачувані відпустки.