Міністерство оборони витратило близько 27 мільярдів гривень на зброю, яку так і не отримало – Центр протидії корупції
Джерело: ЦПК
За інформацією Центру протидії корупції, Міністерство оборони України витратило близько 27 мільярдів гривень на озброєння, яке, у підсумку, так і не надійшло до України. Таку інформацію ЦПК отримав у відповідь на запит до Міноборони та від своїх джерел.
У ЦПК наголосили, що інформація про конкретні прострочені контракти прихована.
Наявність простроченої дебіторської заборгованості означає, що Міноборони перерахувало компаніям гроші, проте товар – зброю – так і не отримало в строк, передбачений контрактами.
Цифра у 27 млрд грн — це загальний обсяг простроченої дебіторської заборгованості розміром у 33 млрд грн, з якої вирахувано 5,86 млрд грн (заборгованість за речовим забезпеченням) та 1 млрд грн — приблизний розмір заборгованості за іншими програмами Міноборони. Ці розрахунки підтверджують джерела ЦПК.
У ЦПК нагадали, що з момент останнього повідомлення про наявність простроченої дебіторської заборгованості в Міноборони ця цифра зменшилася на 3 млрд грн — з 36 до 33 млрд грн.
У відомстві зауважили, що проєкт “Око за око” від фонду “Повернись живим” за суму у 400 млн гривень планує купити 300 мінометів 82-мм калібру, 200 крупнокаліберних кулеметів і 100 автоматичних 40-мм гранатометів. Тобто, за ці 27 млрд грн можна було закупити в 67 разів більше зброї.
За ці кошти також можна було б закупити сотні тисяч дронів на кшталт DJI Mavic 3, однак Міноборони України їх зовсім не закуповує.
- Заступниця речника Міноборони США Сабріна Сінгх запевнила, що у США вистачить озброєння – як для забезпечення власних потреб, так і для надання військової допомоги Україні, яка протистоїть російській агресії.
Голова Держдуми РФ В’ячеслав Володін поскаржився на використання західної зброї та супутникових технологій для ударів по “цивільних об’єктах”. Мовляв, це може змусити Росію застосувати зброю, “яка не залишить сліду ні від кого”.
26 травня Міністерство закордонних справ Німеччини прокоментувало попередження російського МЗС щодо необхідності здійснити евакуацію іноземців і дипломатів з Києва через нібито підготовку нових атак.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн прокоментували інциденти з дронами у країнах Балтії, зазначивши, що це є частиною навмисної російської стратегії дестабілізації.
26 травня командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт “Мадяр” Бровді звернувся до самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка, попередивши не втручатися у російсько-українську війну та утриматися від будь-яких дій, які можуть загрожувати українській безпеці.
Кількість країн, котрі беруть участь в очолюваній Чехією ініціативі щодо закупівлі боєприпасів для України, зменшилася вдвічі з моменту повернення прем’єр-міністра Андрея Бабіша до посади у грудні. Раніше він пообіцяв не змушувати громадян Чехії платити за українську зброю.