Міністерство оборони витратило близько 27 мільярдів гривень на зброю, яку так і не отримало – Центр протидії корупції
Джерело: ЦПК
За інформацією Центру протидії корупції, Міністерство оборони України витратило близько 27 мільярдів гривень на озброєння, яке, у підсумку, так і не надійшло до України. Таку інформацію ЦПК отримав у відповідь на запит до Міноборони та від своїх джерел.
У ЦПК наголосили, що інформація про конкретні прострочені контракти прихована.
Наявність простроченої дебіторської заборгованості означає, що Міноборони перерахувало компаніям гроші, проте товар – зброю – так і не отримало в строк, передбачений контрактами.
Цифра у 27 млрд грн — це загальний обсяг простроченої дебіторської заборгованості розміром у 33 млрд грн, з якої вирахувано 5,86 млрд грн (заборгованість за речовим забезпеченням) та 1 млрд грн — приблизний розмір заборгованості за іншими програмами Міноборони. Ці розрахунки підтверджують джерела ЦПК.
У ЦПК нагадали, що з момент останнього повідомлення про наявність простроченої дебіторської заборгованості в Міноборони ця цифра зменшилася на 3 млрд грн — з 36 до 33 млрд грн.
У відомстві зауважили, що проєкт “Око за око” від фонду “Повернись живим” за суму у 400 млн гривень планує купити 300 мінометів 82-мм калібру, 200 крупнокаліберних кулеметів і 100 автоматичних 40-мм гранатометів. Тобто, за ці 27 млрд грн можна було закупити в 67 разів більше зброї.
За ці кошти також можна було б закупити сотні тисяч дронів на кшталт DJI Mavic 3, однак Міноборони України їх зовсім не закуповує.
- Заступниця речника Міноборони США Сабріна Сінгх запевнила, що у США вистачить озброєння – як для забезпечення власних потреб, так і для надання військової допомоги Україні, яка протистоїть російській агресії.
Працівники Державного бюро розслідувань викрили в одному з районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Одеської області схему незаконного примусу чоловіків до мобілізації. За даними слідства, до неї були причетні шестеро посадовців РТЦК та троє представників місцевої громадської організації.
Кількість жертв масованої російської атаки на Київ зросла до п’яти. У лікарні померла одна з постраждалих, яка перебувала у тяжкому стані.
Стали відомі імена рятувальників ДСНС, які загинули внаслідок повторного російського удару по цивільному підприємству в Харкові в ніч на 15 червня.
Унаслідок ракетно-дроновї атаки по Києву в ніч на 15 червня пошкоджень зазнала будівля Вищого антикорупційного суду.
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсакхна відреагував на пошкодження Києво-Печерської лаври внаслідок російської атаки, заявивши, що удар по одній із найважливіших християнських святинь свідчить про зневагу Росії до світової культурної спадщини.