Міністр сільського господарства Угорщини відвідає Туреччину для переговорів щодо Чорноморської зернової угоди
Джерело: Reuters
Міністр сільського господарства Угорщини у вівторок, 11 липня, вирушить до Туреччини для переговорів щодо продовження угоди експорту зерна.
“Туреччина є ключовим гравцем у довгостроковому подоланні ринкових труднощів, спричинених імпортом українського зерна (в Центральну Європу)”, – заявив міністр сільського господарства Угорщини Іштван Надь.
Надь додав, що веде переговори від імені країн Центральної та Східної Європи, які виступають проти збільшення потоків українського зерна.
П’ять країн Центральної та Східної Європи (ЦСЄ) вимагали обмеження імпорту поставок, скаржачись, що дешевше українське зерно робить внутрішнє виробництво нерентабельним.
2 травня Європейський Союз дозволив п’яти країнам – Болгарії, Угорщині, Польщі, Румунії та Словаччині – заборонити внутрішні продажі української пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику, дозволивши при цьому транзит вантажів зерна для експорту в інші країни ЄС.
Єврокомісія минулого місяця продовжила ці обмеження на продаж українського зерна для п’яти країн до 15 вересня.
- Міністри сільського господарства п’яти країн ЄС, де запроваджено заборону до 15 вересня на імпорт українського збіжжя, планують зустрітися з міністром аграрної політики та продовольства України Миколою Сольським 19 липня у Варшаві.
- Високопосадовці ООН у п’ятницю пообіцяли продовжувати працювати над продовженням угоди, яка дозволяє експортувати продовольство та добрива з Росії та України, попри війну.
Канада та морський парк Marineland досягли попередньої домовленості щодо майбутнього 30 білух. Тварин планують перевезти до Іспанії або США, що має покласти край утриманню китів у неволі в Канаді.
Президент США Дональд Трамп заявив, що Україна нібито “не протрималася б і одного-двох днів” без американської зброї. Він також повторив твердження про допомогу “на сотні мільярдів доларів”, яке українська влада раніше заперечувала.
Підтримувана Іраном “Хезболла” відкинула угоду про припинення вогню в Лівані, яку США допомогли узгодити між Бейрутом та Ізраїлем. Ізраїль заявив, що не виводитиме війська й продовжуватиме операції в країні.
Німеччина не змогла отримати непостійне місце в Раді Безпеки ООН, поступившись Австрії та Португалії. У Берліні результат назвали “гіркою поразкою” і пов’язали його, зокрема, з позицією Німеччини щодо України та Ізраїлю.
Кубинська діаспора у США знову активізувала вимоги щодо повернення або компенсації за майно, яке комуністичний уряд Куби націоналізував після революції. Після рішення Верховного суду США та жорсткішої позиції адміністрації Дональда Трампа емігранти бачать рідкісний шанс для змін.