Міністри енергетики країн-членів ЄС засвідчили підтримку українського енергосектору
Джерело: Міністерство енергетики України
Міністри енергетики країн-членів Європейського Союзу засвідчили підтримку України і готовність надалі допомагати українському енергетичному сектору у відновленні та здійсненні реформ.
Про це вони заявили під час чергового засідання Ради міністрів енергетики ЄС, в якому в онлайн-форматі взяв участь міністр енергетики України Герман Галущенко.
Віцепрезидентка уряду Іспанії Тереза Рібера, що головувала на засіданні, відзначила успіхи України в реалізації енергетичних проєктів і реформ, які продовжують здійснюватися навіть в умовах війни, та зауважила про потребу продовження руху заданим курсом.
Своєю чергою, європейська комісарка з питань енергетики Кадрі Сімсон наголосила, що рішення ЄС розпочати переговори з Україною про членство є підтвердженням успішних зусиль української сторони інтегруватися в спільноту.
“Також важливим кроком є те, що український оператор системи передачі “Укренерго” став рівноправним членом ENTSO-E, що означає офіційну синхронізацію України з континентальною енергосистемою. Дякую, міністре, за ваш внесок у цей процес”, – сказала вона, звертаючись до Германа Галущенка.
Єврокомісарка також відзначила зусилля українських енергетиків у процесі відновлення зруйнованої ворогом інфраструктури і подякувала країнам-донорам за внески до Фонду підтримки енергетики України, кошти якого дозволяють закуповувати обладнання для проведення ремонтів.
Міністерка клімату, довкілля, енергетики, мобільності, інновацій та технологій Австрії Леоноре Гевесслер також зазначила, що запрошення України до переговорів про членство стало потужним сигналом європейської підтримки.
Віцепрем’єр-міністерка, міністерка енергетики, бізнесу та промисловості Швеції Ебба Буш також засвідчила готовність своєї країни і надалі допомагати українській енергетиці: “Кажуть, що міжнародна спільнота втомилася від війни, але саме цього їм (росіянам – ред.) і треба. Тож ми не втомлюємося підтримувати вас. Ми будемо тут стільки, скільки ви будете цього потребувати”.
Цю позицію підтримала і міністерка енергетики Бельгії Тіна Ван дер Стратен. Вона наголосила на історичному рішенні ЄС щодо переговорів про членство України і зазначила, що українську сторону чекає багато роботи, зокрема у питанні інтеграції енергетичних ринків. Тіна Ван дер Стратен запевнила у готовності Бельгії надавати Україні необхідну підтримку у цьому процесі.
- Міжнародні партнери продовжують активно долучатися до роботи Фонду підтримки енергетики України – обсяг внесків сягнув понад 390 мільйонів євро.
- Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) та Секретаріат Енергетичного Співтовариства підписали угоду про грантовий внесок США до Фонду підтримки енергетики України на загальну суму 23 000 000 євро.
- Данія перерахує до Фонду підтримки енергетики України грантовий внесок на загальну суму 7 мільйонів євро, який буде спрямовано на закупівлю обладнання для відновлення енергетичної інфраструктури, що зазнала пошкоджень внаслідок російських атак.
Перший транш кредиту ЄС для України більше не включатиме 5,9 мільярда євро оборонного фінансування виробництва безпілотників, а натомість покриє 3,2 мільярда євро бюджетної підтримки.
Вже цього місяця Данія передасть Україні 15 000 далекобійних артилерійських пострілів. Партнери зреагували на запит Києва та переспрямували частину фінансування з боєприпасів короткої дальності на далекобійні артилерійські рішення.
Перший заступник військового омбудсмана Руслан Циганков заявив, що наказ головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського про обов’язкову ротацію військових після 60 діб на позиціях у більшості випадків не виконується. Такий висновок зробили за результатами розгляду скарг військовослужбовців.
У Кремлі обговорюють можливість нової хвилі мобілізації після виборів до Держдуми у вересні. Причиною називають нестачу особового складу на фронті та зниження темпів набору контрактників.
Росія посилює тиск на Білорусь, намагаючись використати її територію для розширення війни проти України та можливих операцій проти країн НАТО. Тим часом, самопроголошений президент країни Олександр Лукашенко намагається зберегти дистанцію від прямої участі у війні та покращити відносини із Заходом.