Міноборони активізує роботи із гуманітарного розмінування
Джерело: Міноборони України
Перший заступник міністра оборони України Олександр Павлюк розповів, що Міноборони покращує якість та швидкість розмінування, оскільки “лише на очищені території повернуться люди, бізнес, робота і нормальне життя”.
За його інформацією, наразі додатково сформовано десять батальйонів та три роти розмінування. Також затверджено План гуманітарного розмінування деокупованих територій на 2024 рік, в якому визначені території і послідовність робіт.
Олександр Павлюк є координатором Національного органу з питань протимінної діяльності. Завданням інституції є координація заходів з гуманітарного розмінування на національному рівні.
Перший заступник міністра повідомив, що від початку повномасштабного вторгнення РФ групами розмінування уповноважених підрозділів вже очищено від вибухонебезпечних предметів:
- 2 610 квадратних кілометрів територій;
- понад 68 квадратних кілометрів акваторій;
- 8 463 кілометрів автомобільних доріг;
- 8 694 кілометрів ліній електропередач;
- 3 087 кілометрів залізничних колій;
- 650 кілометрів трубопроводів.
До заходів розмінування залучені п’ять операторів протимінної діяльності, ще десять проводять нетехнічне обстеження території. Разом це 216 груп та понад 1 300 фахівців.
Зокрема, для подальших робіт вже визначили та ідентифікували майже 26 тисяч гектарів територій, потенційно забруднених вибухонебезпечними предметами.
- Україна та Словенія підписали угоду про надання 1,5 мільйона євро на гуманітарне розмінування.
- Міністр національної оборони Литовської Республіки Арвідас Анушаускас презентував оновлену концепцію “Коаліції з розмінування” заступникові міністра оборони України Юрію Джигиру під час його візиту до Вільнюса.
- Японія планує приєднатися до багатонаціонального проєкту з розмінування територій України.
У квітні Україна здійснила 21 удар по російських нафтових об’єктах, що призвело до падіння виробництва нафтопродуктів у РФ до рівня 2009 року.
В Євросоюзі знову можуть повернутися до питання санкцій проти глави Російської православної церкви патріарха Кирила. У Києві вважають, що після зміни влади в Угорщині з’явився шанс просунути це рішення, яке раніше неодноразово блокував Будапешт.
Бельгія поінформувала Раду Європи про намір стати однією із держав-засновниць Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.
Центр протидії дезінформації заперечив інформацію про нібито запровадження в Україні “трудової повинності”, наголосивши, що жодних відповідних законопроєктів не існує.
Україна спільно з країнами-партнерами створила багатонаціональну коаліцію у галузі оборонного забезпечення. До складу CORPUS увійшли Агенція оборонних закупівель ДОТ та закупівельні агенції країн-партнерів – Фінляндії, Італії, Норвегії, Швеції та Великої Британії.