Міноборони Чехії планує запустити другу ініціативу з постачання боєприпасів Україні
Джерело: Яна Чернохова в інтерв’ю Deník N
Міністерка оборони Чехії Яна Чернохова повідомила про намір своєї країни запустити другу ініціативу з постачання артилерійських боєприпасів Україну у 2025 році.
“Ініціатива-2025” передбачає залучення п’яти чеських збройових компаній, котрі виготовлятимуть боєприпаси за фінансової підтримки європейських донорів. У проєкті братимуть участь зокрема Czechoslovak Group, STV Group, Omnipol з Ompo Holding, Colt CZ Group SE та DSS.
За словами міністерки, ініціатива є “природним продовженням вже чинних механізмів”. Вона додала, що швидке виділення коштів дозволить компаніям укласти довгострокові контракти. Чехія відіграватиме роль посередника між донорами та виробниками.
Уповноважений уряду Чехії з питань відновлення України Томаш Копечний повідомив, що донорами стануть, в основному, європейські країни, зокрема Данія, Нідерланди та Німеччина.
Очікується, що переговори про фінансову підтримку можуть розпочатися вже до кінця літа.
За словами глави МЗС Чехії Яна Ліпавського, цього року Чехія зможе придбати та безперебійно передавати Україні “значну кількість боєприпасів”.
Раніше президент Чехії Петр Павел здивував прихильників України ініціативою щодо закупівлі боєприпасів. 7 березня Павел повідомив, що країна зібрала необхідну суму для закупівлі 800 тис. артилерійських боєприпасів для України.
У березні газета The Wall Street Journal писала, що Чехії вже вдалося придбати близько 800 тисяч артилерійських снарядів у постачальників з усього світу. Ще 700 тисяч снарядів Чехія зможе купити за наявності додаткових коштів.
Також стало відомо, що Чехія, у межах свої ініціативи щодо закупівлі снарядів для України, вже підписала контракт на придбання перших 180 000 боєприпасів.
Станом на сьогодні вже двадцять країн приєдналися до чеської ініціативи щодо закупівлі боєприпасів для України.
Петр Павел заявив на Мюнхенській конференції з безпеки, що його країна виявила 500 тис. 155 мм снарядів та ще 300 тис. 122 мм, які можуть передати протягом кількох тижнів, якщо союзники профінансують купівлю.
У яких саме країнах можуть закупити снаряди, Павел не уточнив. Тим часом деякі ЗМІ інформували, що Чехія вела переговори про боєприпаси у Південній Кореї, Туреччині та ПАР.
Раніше Канада дала сигнал, що готова підтримати ініціативу Чехії терміново постачити Україні сотні тисяч артилерійських снарядів з різних країн. Міністр оборони Білл Блер зауважив, що Канада веде перемовини з чехами, але не поки що не обговорювали деталі.
Згодом Франція та Нідерланди підтримали план закупівлі боєприпасів за межами Європи, щоб швидше передати вкрай необхідні снаряди в Україну, оскільки сили Києва продовжвють боротися із наступом Росії.
Нещодавно прем’єр-міністр Бельгії Александер Де Кроо повідомив, що країна виділить 200 млн євро на закупівлю 800 000 боєприпасів для України, про можливість придбання яких заявив президент Чехії Петр Павел на Мюнхенській конференції з безпеки.
Також стало відомо, що Литва сприятиме багатосторонній ініціативі Чеської Республіки щодо придбання та передачі Україні боєприпасів, підтвердила 4 березня прем’єр-міністерка Інгріда Шимоніте після телефонної розмови з главою чеського уряду Петром Фіалою.
Німеччина вкладе сотні мільйонів в закупівлю артилерійських снарядів для оборони України проти Росії. Речник уряду Штеффен Гебештрайт оголосив у Берліні, що федеральний уряд приєднається до відповідної ініціативи Чехії.
Вранці 7 березня Норвегія оголосила, що виділить близько 153 мільйонів доларів, які будуть спрямовані на ініціативу Чехії щодо закупівлі боєприпасів для України.
- Литва схвалила виділення 35 мільйонів євро на чеську ініціативу стосовно купівлі боєприпасів для України.
- У міністерстві оборони Німеччини повідомили, що нададуть Україні 180 000 артилерійських боєприпасів як свій внесок в чеську ініціативу щодо закупівлі боєприпасів для України.
- Артилерійські снаряди для ЗСУ, закуплені у межах ініціативи Чехії, вже на шляху до України.
Військова омбудсменка Ольга Решетилова зауважила, що у Міноборони раніше підготували зміни, котрі передбачають виключення з переліку певних хвороб, котрі нині визначають придатність до військової служби.
У 2025 році російські суди винесли вироки щодо 468 осіб у справах про державну зраду (ст. 275 КК), шпигунство (ст. 276), конфіденційне співробітництво з іноземцями (ст. 275.1) та допомогу противнику (ст. 276.1). Це максимальний показник за час дії Кримінального кодексу РФ – з 1997 року.
Наземний роботизований комплекс Третьої окремої штурмової бригади 45 діб поспіль виходив на бойове чергування та кулеметним вогнем придушував усі спроби російських військ прорватися у сектор оборонців.
До суду скерували обвинувальний акт щодо агента ФСБ, котрий у липні перевозив вибухівку для підготовки теракту у Львові проти українських правоохоронців.
У межах зниження воєнно-економічного потенціалу російського агресора у ніч на 22 грудня підрозділи Сил оборони України уразили нафтовий термінал “Таманьнефтегаз” у Краснодарському краї РФ. Також уражено склад боєприпасів та місце зберігання, підготовки і запуску ударних БпЛА ворога.