Міноборони дозволило списувати втрачене у бою військове майно за спрощеною процедурою

Джерело: Міноборони

Міністерство оборони України дозволило списувати втрачене під час бойових дій військове майно за спрощеною процедурою – за два тижні замість шести місяців.

Для боротьби з бюрократією міністр оборони Рустем Умєров підписав відповідний наказ.

Відтепер не потрібно проводити окреме розслідування по кожній одиниці та отримувати погодження від вищого керівництва.

Наприклад, раніше на списання дрона йшло від одного місяця до пів року. Для цього потрібно було зібрати до 40 документів. Ухвалені зміни скоротять процедуру до 2-3 тижнів. Техніку вартістю до 1,5 мільйонів гривень зможуть списувати командири рот, батальйонів чи бригад.

Відповідно до наказу, командири можуть:

  • списувати засоби ураження, витрачені у ході бойових дій, або на практичних стрільбах на підставі акта про списання, затвердженого командиром окремої роти, батальйону, бригади;
  • списувати втрачені внаслідок бойових дій БпЛА вартістю до 1,5 млн грн без отримання погоджень від командування повітряних сил, сил логістики та Міноборони;
  • розділяти, розбирати зразки військової техніки, пошкоджені при виконанні бойових завдань, або складові частин, які не використовуються, для відновлення, модернізації чи виготовлення іншої техніки;
  • без проведення розслідування списувати за спрощеною процедурою дрони-камікадзе та інші безпілотники, перероблені для виконання завдань з ураження цілей.

Раніше для розслідування щодо списання БпЛА необхідно було зібрати 16-18 документів. Відтепер – для списання достатньо лише два: акт про проведення пуску у ході бойових дій та акт якісного технічного стану.

Завдяки спрощенню процедури та скороченню строків списання, командири оперативніше отримуватимуть інформацію про потребу у військовій техніці.

У відомстві нагадали, що раніше уряд ухвалив постанову “Про внесення змін до положення про порядок обліку, зберігання, списання та використання військового майна у Збройних силах”. Наказ став наступним кроком для прискорення розвитку БпЛА і зменшення бюрократії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.

Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.

Станом на вечір 30 вересня у Київській, Чернігівській та Житомирській областях, а також Києві запровадили аварійні відключення електроенергії внаслідок зумовленого російським обстрілом перевантаження обладнання.

30 вересня міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що Україна ініціювала терміновий розгляд гуманітарної катастрофи в тимчасово окупованих Олешках на засіданні Постійної ради ОБСЄ.

За доказовою базою Служби безпеки довічний термін за ґратами з конфіскацією майна отримали двоє російських агентів. Засуджені на замовлення ФСБ коригували російський вогонь у п’яти регіонах України.