Міноборони не замовляло розробку додатка «Резерв+»: його безпеку досі тестують – Ар’єв

Джерело: Володимир Ар’єв/Facebook

Народний депутат від фракції “Європейська Солідарність” Володимир Ар’єв повідомив, що Міністерство оборони України не замовляло розробку застосунку “Резерв+”, а безпеку додатка досі тестують.

У відповіді Міноборони на запит нардепа йдеться, що Центральним органом виконавчої влади, відповідальним за створення мобільного застосунку, є Міністерство оборони України.

“Міністерство оборони України не здійснювало закупівель з розробки програмного забезпечення мобільного застосунку “Резерв” (електронного кабінету військовозобов’язаного, призовника, резервіста). Програмне забезпечення було отримане Міністерством оборони України за договором благодійної пожертви від неприбуткової організації”, – повідомили в оборонному відомстві.

А також додали, що подібна модель застосовується при створенні програмного забезпечення, що фінансується за договорами міжнародної технічної допомоги, і є поширеною практикою. При цьому, Міністерство оборони України сформувало вимоги до такого програмного забезпечення і перевірило відповідність програмного забезпечення цим вимогам. 

За інформацією Міноборони, державні кошти на розробку “Резерв+” не виділялися.

З огляду на вищезазначене, Міністерство оборони України не укладало договору про розробку програмного забезпечення та, відповідно, не визначало виконавця такого договору.

Комплексна система захисту інформації інформаційно-комунікаційної системи для доступу до електронного кабінету призовника, військовозобов’язаного, резервіста “Резерв+” має Атестат відповідності, зареєстрований Адміністрацією Держспецзв’язку 16 травня 2024 року за № 1283В.

Зазначається, що з метою гарантування безпеки інформації в ІКС “Резерв+” здійснено такі заходи:

  • постійне технічне адміністрування, в яке входить забезпечення захисту інформації;
  • визначено процедуру модернізації програмного забезпечення ІКС електронного кабінету призовника, військовозобов’язаного, резервіста; 
  • визначено порядок використання засобів криптографічного захисту інформації.

“В сухому підсумку: Міноборони не замовляло розробку додатка “Резерв+”, виконавця не обирало, грошей не платило, хто це все робив, не повідомило, але зараз типу все гаразд. Жесть”, – прокоментував нардеп.

За словами  Володимира Ар’єва, насправді ж гроші на “Резерв+” надав Благодійний Фонд сприяння обороні України – “структура з криворізьким корінням”. А хто саме розробляв програму, достеменно невідомо.

Нардеп зауважив, що це додаток, який транспортує особисті дані військовозобовʼязаних у закритий реєстр “Оберіг”, де зберігаються всі відомості про тих, хто становить мобілізаційний резерв. За його словами, на його розробку було виділено 37 днів, і безпеку там досі тестують, коли вже все працює.

“Цікавий і важливий момент – кожного разу, коли ви заходите в систему, біжучий рядок буде повідомляти, що ви оновили дані в момент заходу. Перевірив особисто (на фото). Поки цей баг не виправлено, є ризик, що вихід з системи по закінченню 60 днів – 16 липня – призведе до капітальних штрафів. Ну, і цікаво – це зараховується як за два оновлення даних у статистиці чи ні? Я, виходить, вже 4 рази оновлював, якщо рахувати кількість заходів у систему: один раз – візит у перший день роботи, два мене викидав з системи сам додаток, ще раз вийшов сам, щоб переконатись)

 

А загалом, віддавати розробку програм, повʼязаних зі сферою безпеки і оборони, в невідомі руки через сумнівні схеми – це подвійна жесть”, – резюмував Володимир Ар’єв.

Протягом дня, 7 вересня, армія РФ здійснила 76 обстрілів прикордонних територій і населених пунктів Сумської області. Зафіксовано 140 вибухів. 

Станом на 22:00 в суботу, 7 вересня, за поточну добу по всій лінії фронту відбулося 168 бойових зіткнень. 

Глави зовнішніх розвідок Великої Британії та США попередили, що міжнародний світовий порядок “під загрозою, якої ми не бачили з часів холодної війни”.

Директор ЦРУ Вільямс Бернс розповів про перспективу спалаху ядерної війни на початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Португалія активно лобіює приєднання України до Європейського Союзу і хоче, щоб блок почав готуватися до можливого вступу.