Міноборони Німеччини запросило в уряду ще 3,8 млрд євро на військову допомогу Україні
Джерело: Bild
У 2024 році Міноборони Німеччини запросило в уряду додаткові 3,8 млрд євро на військову допомогу Україні.
Цього року уряд ФРН виділив 7,1 млрд євро на військову допомогу Україні. Німеччина скеровує ці кошти для оплати військових товарів, які Україна купує безпосередньо у промисловості. Кошти також використають для фінансування перезамовлення озброєння, яке бундесвер передав українській армії. З цієї суми майже всі кошти вже розплановані, лише 300 млн євро залишаються вільними для закупівлі нової зброї та боєприпасів.
Тому, Міністерство оборони має намір отримати додаткові 3,8 млрд євро на допомогу Україні цього року. За інформацією BILD, голова міноборони ФРН Борис Пісторіус поговорив минулого тижня з канцлером та міністром фінансів. Надпланові витрати мають подати парламенту на затвердження у червні.
У бюджеті наступного року Міноборони ФРН заклало рекордну суму 15 млрд євро на допомогу Україні. За даними BILD, Пісторіус заявив про необхідність додаткових 6,7 млрд євро і для бундесверу.
Раніше ми повідомляли, що канцлер Олаф Шольц разом із главами урядів країн Північної Європи запевнив Україну у подальшій підтримці.
З початку повномасштабного російського вторгнення в лютому 2022 року Німеччина надала або пообіцяла надати Україні озброєння на 28 мільярдів євро.
Варто додати, що Україна продовжує залишатися основною країною-отримувачем німецького експорту озброєння. На перший квартал року понад 70% схвалених урядом ФРН коштів отримає наша країна. Згідно з попередніми даними, у першому кварталі 2024 року у Німеччині видано дозволи на остаточний експорт озброєнь на суму близько 5,2 млрд євро.
Водночас основною країною-отримувачем стала Україна, для котрої схвалили експорт озброєнь на суму близько 3,8 млрд євро.
З часткою 74% від загальної схваленої вартості за перший квартал 2024 року Україна продовжує залишатися головною країною-реципієнтом німецького експорту зброї. Ці цифри є відображенням тривалої та далекосяжної підтримки Німеччиною України в її самообороні від російської агресивної війни, яка порушує міжнародне право, – мовиться у повідомленні.
Нещодавно уряд Німеччини запустив ініціативу з пошуку додаткових засобів протиповітряної оборони, які можна передати Україні на тлі посилення російських обстрілів.
Федеральний уряд ФРН виступає з новою ініціативою щодо надання Україні додаткових засобів протиповітряної оборони.
З цією метою міністерка закордонних справ Анналена Бербок та глава Міноборони Борис Пісторіус комунікують з союзниками. Адресатами є партнери в НАТО та Європейському Союзі, а також треті країни, зазначив речник МЗС, не надаючи додаткових подробиць.
- Німеччина виступила з ініціативою надати Україні обладнання зі своїх закритих теплових електростанцій (ТЕС), щоб допомогти країні впоратися з енергетичною кризою, що загострилася після останніх російських ударів.
- Німеччина підтримала армію України на суму приблизно 5,4 мільярда євро за 2023 рік.
- Уряд Німеччини веде переговори з європейським розробником та виробником ракетних систем MBDA про постачання Україні крилатих ракет Taurus.
- 13 травня посол Німеччини в Україні Мартін Єгер повідомив, що Берлін готує до передачі Україні ще один комплекс IRIS-T вже цього місяця.
1 липня Генеральний штаб ЗСУ підтвердив ураження Центру космічного зв’язку Збройних сил РФ у Московській області.
1 липня прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила про запуск механізму контрольованого експорту озброєнь та оборонних технологій у форматі, який має забезпечити розвиток українського оборонно-промислового комплексу та пріоритетне забезпечення потреб Сил оборони.
В Росії незалежні АЗС вперше почали продавати пальне дорожче за 100 рублів/літр. Причиною стали дефіцит, спричинений ударами України по російських НПЗ, що призвело до безпрецедентного зростання спотових цін.
У ніч на 1 липня підрозділи Сил оборони України завдали ударів по низці військових та логістичних об’єктів у Росії та на тимчасово окупованих територіях.
Прессекретар глави РФ Дмитро Пєсков заявив, що Росія веде переговори з іншими країнами стосовно можливого імпорту нафтопродуктів.