Міноборони та Укроборонпром співпрацюватимуть у сфері держгарантування якості: деталі
Джерело: Міноборони
1 травня Міноборони спільно з підприємством “Українська оборонна компанія” підписали Меморандум про взаєморозуміння у сфері державного гарантування якості, що є важливим елементом запровадження в Україні системи гарантування якості за стандартами НАТО.
Підписаний документ передбачає початок співпраці з таких питань:
- впровадження системи державного гарантування якості товарів, робіт і послуг оборонного призначення, сумісної з відповідною системою держав-членів НАТО;
- забезпечення функціонування на підприємствах системи управління якістю відповідно до вимог стандартів НАТО серії AQAP;
- сприяння участі представників Управління державного гарантування якості Міноборони у проведенні ідентифікації, аналізу та оцінювання ризиків стосовно товарів, робіт і послуг оборонного призначення;
- проведення оцінки підприємств на їхню спроможність виконати державні контракти;
- проведення аудитів та здійснення оцінки відповідності системи менеджменту якості підприємств вимогам нормативних документів державного гарантування якості та забезпечення видачі сертифікатів відповідності.
Держгарантування якості направлене на оцінювання якості роботи підприємств – виконавців державних контрактів. Це стосується процесів вхідного контролю, управління персоналом, документацією, виробничими фондами, закупівлями, ризиками, проведенням випробувань тощо. Водночас, зауважили у МОУ, це є не тільки справою державних замовників та уповноваженого органу з державного гарантування якості, це також відповідальність оборонної індустрії.
У відомстві нагадали, що неможливо запровадити державне гарантування якості, якщо на підприємстві немає системи менеджменту якості за стандартами ISO 9000. Стандарти НАТО серії AQAP базуються на стандартах ISO. Для отримання сертифікату відповідності системи менеджменту якості на відповідність стандартам НАТО підприємство має розробити необхідну документацію, а також визначити відповідальну особу з питань запровадження стандартів та механізмів ДГЯ.
Разом з тим, на перехідному етапі ДГЯ та контроль якості військовими представництвами мають розглядатися як дві підсистеми загального забезпечення якості.
- Служба безпеки затримала керівництво оборонного заводу на Дніпропетровщині, яке поставило до Збройних сил України 120 тисяч бракованих мінометних снарядів.
- Правоохоронці вручили підозри групі осіб, які закупили неякісний форменний одяг для військових тероборони Херсонської області, тим самим завдавши збитків на майже 12 млн гривень.
- СБУ викрила засновників київської компанії, котра постачала Нацгвардії 30 тисяч бракованих комплектів військової форми на 28,7 млн грн. Форма не відповідала технічним умовам і становила загрозу для військових.
- Працівники Державного бюро розслідувань (ДБР) повідомили про підозру колишньому директору одного з департаментів Міністерства оборони України та двом керівникам державного підприємства за постачання на фронт бракованих великокаліберних кулеметів.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.