Поставили понад 120 тис. бракованих снарядів: СБУ викрила керівництво оборонного заводу

Джерело: СБУ, Офіс генпрокурора

Служба безпеки затримала керівництво оборонного заводу на Дніпропетровщині, яке поставило до Збройних сил України 120 тисяч бракованих мінометних снарядів.

Правоохоронці затримали гендиректора оборонного заводу та його першого заступника. Також затримано їхніх спільників — екскерівника одного з військових представництв Міноборони та очільника групи контролю відповідного підрозділу.

За даними слідства, на початку 2024 року керівництво заводу уклало договір з Агентством оборонних закупівель на виготовлення боєприпасів для Сухопутних військ ЗСУ. Підприємство мало поставити війську гуртові партії 120-х мінометних пострілів на понад 11 мільярдів гривень.

Втім, згідно з висновками експертизи, під час виробництва снарядів використовувалася суміш порохів, один з яких не призначений до використання в зарядах до 120 мм мінометних пострілів — це призвело до нестабільної роботи усього порохового заряду. Крім того, капсулі-запалювачі були з дефектом, що призводило до осічок. Також до складу боєприпасів входили додаткові метальні заряди, які не відповідають стандартам бойового застосування.

Як вказують у СБУ, так організатори оборудки намагалися здешевити виробництво, щоб отримати більший прибуток із держзамовлення.

До схеми залучили посадовців військового представництва, які мають контролювати якість оборонної продукції. Військові чиновники свідомо “закрили очі” на браковану партію боєприпасів і внесли неправдиві відомості до звітної документації.

Як наслідок, на фронт потрапило 120 тисяч непридатних до використання пострілів, що було підтверджено висновками фахової експертизи.

Наразі слідчі Служби безпеки повідомили всім чотирьом затриманим про підозру за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 114-1 Кримінального кодексу України (перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань, вчинене за попередньою змовою групою осіб, яке призвело до тяжких наслідків).

Зловмисникам загрожує 15 років тюрми.

Адміністрація Дональда Трампа розглядає можливість радикального розширення річної квоти на прийом біженців, щоб надати притулок більшій кількості “білих мешканців” Південно-Африканської Республіки. За даними джерел, йдеться про додаткові 10 тисяч місць для етнічних африканерів, які, на думку президента, зазнають переслідувань.

Політична напруга через війну на Близькому Сході розколола європейську музичну спільноту. Цього року глядачі в Мадриді, Дубліні та Любляні не побачать фінал “Євробачення” у Відні, оскільки національні канали запровадили повний бойкот події через незгоду з політикою організаторів конкурсу.

Технологічний гігант Meta готується до масштабної оптимізації штату, плануючи звільнити близько 8000 співробітників наступного місяця. Керівництво компанії пояснює цей крок необхідністю вивільнення ресурсів для безпрецедентних інвестицій у розробку штучного інтелекту, сума яких цьогоріч сягне 135 мільярдів доларів.

Рішення італійського уряду використовувати албанську територію для фільтрації мігрантів визнано правомірним з точки зору права ЄС. Це створює важливий прецедент для всієї Європи, оскільки Німеччина та Нідерланди вже розглядають можливість впровадження аналогічних “зовнішніх хабів” до кінця року.

Організація Об’єднаних Націй ініціювала розробку плану подальшої присутності в Лівані через наближення терміну закінчення мандату миротворчих сил UNIFIL. Попри небезпеку перебування у зоні активних бойових дій, офіційний Бейрут наполягає на збереженні міжнародного контролю для стримування ескалації.