Міноборони виграло суд в іноземного постачальника неякісних бронежилетів та шоломів

Джерело: Міноборони

Міністерство оборони України виграло суд проти іноземного постачальника неякісних бронежилетів та шоломів – відтак постачальник має повернути оборонному відомству майже 400 мільйонів гривень.

Загальна сума задоволених вимог становить приблизно 10 мільйонів євро і включає, окрім власне вартості товару, штрафні санкції, відсотки за рік та арбітражний збір (оскільки договір є зовнішньоекономічним, то суми зобовʼязань – у євро. У гривнях ця сума становить майже 400 мільйонів).

На початку повномасштабного вторгнення Міноборони придбало в цього іноземного постачальника бронежилети та шоломи для ЗСУ.

Протягом весни та літа 2022 року постачальник передавав товар належної якості. Однак наступні партії, які надходили восени та взимку 2022 року, не проходили балістичні випробування – Міноборони не приймало їх.

Українська сторона вимагала від постачальника повернути гроші за товар, який постачали без підтвердження про балістичні випробування, та сплатити штрафні санкції. Постачальник вимогу не виконав.

Юридична служба Міноборони подала позов до міжнародного арбітражного суду про стягнення вартості непоставлених бронежилетів та шоломів, штрафних санкцій та відсотків річних.

За рішенням арбітражу, річні відсотки продовжують нараховуватись на вартість непоставленого товару до моменту повернення грошей.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.