Місія МВФ відвідає Росію вперше після вторгнення в Україну: у МЗС зробили заяву
Джерело: Reuters
Міжнародний валютний фонд відправить свою офіційну місію до Росії вперше після вторгнення в Україну у лютому 2022 року, повідомив виконавчий директор МВФ в РФ Олексій Можин.
Можин зауважив, що місія Міжнародного валютного фонду почне роботу в онлайн-форматі 16 вересня і продовжиться візитом делегації МВФ до Москви для зустрічей з російськими офіційними особами до 1 жовтня.
Фонд не надає кредитування Росії з 1998 року, а технічну допомогу – з 2022 року. Остання щорічна місія МВФ відвідала Росію в листопаді 2019 року, перед початком пандемії COVID. Жодної місії МВФ до Росії не було з початку війни Росії проти України.
Ми були виключені з цього процесу під тиском наших західних “друзів”, і подальших місій у 2022-23 роках не було, – сказав Можин зі свого офісу МВФ у Вашингтоні.
Місію очолить аргентинець Жак Міньян.
Більшість західних країн порушували питання щодо виключення Росії з МВФ після вторгнення в Україну, однак рішенню завадили Китай та Індія, котрі мають великі квоти голосів. Від початку війни західні держави-члени критикували МВФ за надто оптимістичні, на їхню думку, прогнози стосовно російської економіки, постраждалої від санкцій Заходу.
Своєю чергою, у пресслужбі МЗС заявили, що Україна занепокоєна повідомленнями про те, що Міжнародний валютний фонд планує відновити співпрацю з Росією та направити місію до Москви.
Для головної фінансової установи ООН було б абсурдом легітимізувати російський режим, який фактично зруйнував самі основи Статуту ООН, розпочавши найбільшу загарбницьку війну в Європі з часів Другої світової та вчиняючи жахливі звірства проти українського народу, – мовиться у заяві.
Українське відомство закликало МВФ не відновлювати жодної співпраці з Росією та залишатися відданими Цілям і Принципам Статуту ООН.
Звертаємося до всіх ключових стейкхолдерів, країн-членів і менеджменту МВФ із закликом ще більше ізолювати державу-агресора і не відновлювати діалог, допоки РФ вбиває цивільних, дітей, руйнує не лише Україну, а й міжнародні правила і принципи загалом, – додали у МЗС.
- Збільшення інфляції в Росії, спричинене зростанням споживчих цін, зокрема, на продукти харчування та паливо, ймовірно, призведе до збільшення її витрат на фінансування війни проти України.
- Конкуренція за працівників між військовими та цивільними секторами та скорочення робочої сили ще більше вдарять по економіці Росії.
- Міністри фінансів країн-членів ЄС закликають до посилення санкцій на тлі ознак ослаблення воєнної машини Москви.
З 03:00 27 жовтня за київським часом Україна запроваджує режим припинення вогню у визначеному районі для проведення гуманітарної операції в тимчасово окупованих Олешках, що на Херсонщині.
Угорщина, Чехія та Словаччина вимагають звільнити їх від участі у фінансовому забезпеченні нового кредиту Україні. На цю вимогу різко зреагували німецькі дипломати, зокрема через те, що ці країни водночас наполягають на значному фінансуванні з бюджету Євросоюзу.
26 жовтня президент Володимир Зеленський підписав закони про продовження дії воєнного стану та проведення загальної мобілізації.
Вже десять європейських країн приєдналися до французької ініціативи щодо ядерного стримування Росії на тлі сумнівів щодо надійності американських гарантій безпеки. План президента Емманюеля Макрона передбачає розміщення французьких винищувачів Rafale, здатних нести ядерну зброю, у різних європейських країнах, а також обмін розвідданими та створення спільної інфраструктури раннього попередження.
26 жовтня міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні заявив, що новий пакет військової допомоги Україні вже готовий до передачі, відповідаючи на пропозицію міністра транспорту Маттео Сальвіні стосовно скасування економічної та військової підтримки Києва.